ВПЛИВ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ ПІСЛЯ АЛОПЛАСТИКИ ЗАЩЕМЛЕНИХ ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ НА РОЗВИТОК УСКЛАДНЕНЬ З БОКУ РАНИ

Анотація

Обстежено 57 хворих із защемленими грижами живота і діагностованим метаболічним синдромом, яким ургентно виконана пластика грижевого дефекту поліпропіленовою сіткою Лінтекс-Есфіл (Санкт- Петербург). Хворі поділені на 2 клінічні групи: 1 клінічна група (20) - хворі в післяопераційному періоді отримували традиційне комплексне консервативне лікування, 2 клінічна група (37) - окрім традиційного, вище згаданого лікування хворі отримували 2,5% розчин тіотріазоліну по 2 мл дом’язево та метформін по 500 мг/добу для корекції метаболічного синдрому. У 59,2% хворих 2 клінічної групи покращувалися показники ліпідного обміну на 7 добу, в хворих 1 клінічної групи тільки у 15%. Ускладнення з боку післяопераційної рани у вигляді сером, інфільтратів розвинулися у 6,3% пацієнтів, які усунені за допомогою консервативних методів лікування. Пацієнти 2 клінічної групи краще переносили післяопераційний період, середній термін перебування в стаціонарі скоротився на 2,03+0,2 л/д. В післяопераційному періоді з боку рани спостерігалися наступні ускладнення у хворих 1 клінічної групи: серома (14,3%), інфільтрат (21,4%), гематома (3,6%), нагноєння рани (10,7%), лігатурна нориця (7,1%); 2 клінічної групи: серома (8,8%), інфільтрат (11,7%), гематома (2,9), нагноєння рани (5,8%), лігатурна нориця (2,9%). У 12 хворих після видалення дренажу зберігалася ексудація через дренажний отвір до 15 днів. Отже, лікування пацієнтів із защемленими грижами передньої черевної стінки та метаболічним синдром повинно бути комплексне з пластикою грижевого дефекту поліпропіленовою сіткою і медикаментозною корекцією порушень обміну. Лікування ран ефективне з приміненням консервативних методів.