ЛАПАРОСТОМА В ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГОСТРУ НЕПРОХІДНІСТЬ ТОНКОЇ КИШКИ

  • І. Я. Дзюбановський
  • В. В. Бенедикт
  • А. М. Продан ТНМУ
Ключові слова: лапаростома, гостра непрохідність тонкої кишки.

Анотація

Резюме. Цілі: покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів на ГНТК за допомогою використання доцільного і адекватного способу завершення лапаротомії в умовах перитоніту за допомогою лапаростомії.

Методи. Нами проведено комплексне обстеження 221 хворого на ГНТК, яким проведені різні хірургічні втручання спрямовані на усунення непрохідності. Лікування ГНТК на фоні гострого поширеного перитоніту в цій групі проводили у 17 (72,27 %) хворих. Оцінено стан моторно-евакуаторної функції травного каналу, стан неспецифічної резистентності організму. В післяопераційному періоді визначали  внутрішньочеревний тиск (I. Kron et al. (1998)).

Результати. У 9 пацієнтів хворих на ГНТК на тлі поширеного гнійно фібринозного перитоніту сформовано первинний ентеро-ентероанастомоз з лапаростомою за власною методикою. При задовільному перебігу захворювання (за клінічними, сонографічними критеріями відновлення моторно-евакуаторної функції травного каналу) шляхом розсічення синтетичних ниток, проводилося поетапне видалення по 2-3 ПХВ трубки за добу і перфорованої плівки за допомогою інтраопераційно накладеної  лігатури, якою вона була прошита під час операції. За нашими даними у хворих на ГНТК в умовах поширеного перитоніту, при наявності післяопераційного парезу при накладані лапаростоми інтраабдомінальний тиск в середньому складав (12,52±3,38) мм рт. ст. (р<0,05).

Висновки. Використання лапаростоми у хворих на ГНТК в умовах поширеного перитоніту сприяє профілактиці розвитку інтраабдомінальної гіпертензії, аерації черевної порожнини і покращенню перебігу післяопераційного періоду, також дозволяє проводити контроль за станом органів черевної порожнини після операції, зменшити кількість релапаротомій і загального знечулення під час закриття лапаростоми.

Опубліковано
2020-10-06
Розділ
Оригінальні дослідження