ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТРАНСКУТАННОЇ НАПРУГИ КИСНЮ ПРИ ВИБОРІ РІВНЯ АМПУТАЦІЇ У ХВОРИХ НА СИНДРОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ, УСКЛАДНЕНИЙ МЕДІАКАЛЬЦИНОЗОМ АРТЕРІЙ

Анотація

Обстежено і проліковано 39 хворих на синдром діабетичної стопи (СДС) з важкою формою субкомпенсованого ЦД II типу. У всіх хворих була діагностована змішана форма СДС. Згідно з даними ренгенконтрастної ангіо­графії цим хворим були не показані реконструк­тивні операції на артеріях нижніх кінцівок або не було умов до їх проведення. У всіх хворих був наявний МК артерій стопи і гомілки ІІІ-У ступеня. Хворим проводили визначення 1:ср0₂ за допомогою апарату ТСМ-2.

Згідно з отриманими результатами при наявності медіакальцинозу артерій у хворих на синдромом діабетичної стопи ампутації гангре­нозно змінених сегментів кінцівок слід проводи­ти на такому рівні, на якому транскутанна парціальна напруга кисню є більшою 10 мм рт. ст. Ампутації на рівні 1;ср0₂ > 25 мм рт. ст. майже завжди успішні, а тому у хворих із такою 1:ср0₂ на межі з некротизованими тканинами їх варто здійснювати максимум економно. При значеннях 1:ср0₂ 10-25 мм рт. ст. ампутації пальців доцільно виконувати з резекцією від­повідної плесневої кістки.

Транскутанна оксиметрія при синдромі діабетичної стопи з медіакальцинозом артерій може слугувати важливим, а в багатьох випадках і основним показником для визначення опти­мального рівня ампутації.