РОЛЬ АПІКСАБАНУ В ПРОФІЛАКТИЦІ ТРОМБОЕМБОЛІЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ І МОДУЛЯЦІЇ ЗАПАЛЕННЯ ПРИ НЕФРОТИЧНОМУ СИНДРОМІ

І. C. Михалойко; Р. І. Яцишин; І. Я. Михалойко

doi:10.21802/artm.2026.1.37.67

Автор(и)

І. C. Михалойко Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра внутрішньої медицини №1, клінічної імунології та алергології ім. акад. Є.М. Нейка, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7943-9029
Р. І. Яцишин Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра внутрішньої медицини №1, клінічної імунології та алергології ім. акад. Є.М. Нейка, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1262-5609
І. Я. Михалойко Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра хірургічних хвороб, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6288-1806

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2026.1.37.67

Ключові слова:

нефротичний синдром, гломерулонефрит, апіксабан, варфарин, ІЛ-6, ФНП-α, ТФР-β₁, тромбін, запалення, фіброз

Анотація

Метою дослідження було оцінити ефективність, безпеку та можливі плейотропні ефекти апіксабану порівняно з варфарином у пацієнтів із нефротичним синдромом (НС), спричиненим первинним гломерулонефритом (ГН). У проспективне когортне дослідження включено 65 пацієнтів із біопсійно підтвердженим первинним ГН. Пацієнти отримували варфарин (І група, n=32) або апіксабан (ІІ група, n=33) протягом 6 місяців. Оцінювали клінічні події, частоту тромбоемболічних і геморагічних ускладнень, а також зміни запальних (ІЛ-6, ФНП-α), фібротичного (ТФР-β₁) і коагуляційного (тромбін) маркерів у сироватці та сечі.

Тромбоемболічних ускладнень не виявлено в жодній групі, що підтверджує ефективність обох препаратів у профілактиці тромбозів при НС. Частота геморагічних подій була достовірно нижчою у групі апіксабану (9,1 % проти 37,5 % при варфарині, p=0,01); усі кровотечі мали легкий характер, переважно носові, ясенні або підшкірні, та не потребували відміни лікування чи госпіталізації.

В обох групах спостерігалося поступове зниження рівнів ІЛ-6, ФНП-α, ТФР-β₁ і тромбіну, більш виражене при застосуванні апіксабану (p<0,05). Через 6 місяців терапії зниження прозапальних цитокінів і ТФР-β₁ було статистично значущим у групі апіксабану, що свідчить про його потенційний вплив на запальні й фібротичні процеси в нирковій тканині. Зменшення рівня тромбіну, особливо в сечі, вказує на пригнічення локальної коагуляційно-запальної активації в мікросудинному руслі нирок.

Отже, апіксабан продемонстрував високу ефективність і безпеку для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із НС на тлі первинного ГН, а також потенційні плейотропні властивості − протизапальні, антифібротичні та нефропротективні. Для остаточного підтвердження цих результатів потрібні подальші багатоцентрові дослідження з більшою вибіркою, тривалішим періодом спостереження та використанням молекулярно-біологічних методів.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Dudar I, Mykhaloiko I. The role of hemostatic disorders in the progression of chronic kidney disease. Ukr J Nephr Dial. 2019; 4(64):49-55. https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(64).2019.07 DOI: https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(64).2019.07

Saeed Z, Sirolli V, Bonomini M, Gallina S, Renda G. Hallmarks for Thrombotic and Hemorrhagic Risks in Chronic Kidney Disease Patients. Int J Mol Sci. 2024 Aug 9; 25(16):8705. https://doi.org/10.3390/ijms25168705 DOI: https://doi.org/10.3390/ijms25168705

Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Glomerular Diseases Work Group. KDIGO 2021 clinical practice guideline for the management of glomerular diseases. Kidney Int. 2021; 100:S1-S276. https://doi.org/10.1016/j.kint.2021.05.021 DOI: https://doi.org/10.1016/j.kint.2021.05.021

Nissar SM, Kuchay AA, Mir TH, Goud LN, Latief M. Direct Oral Anticoagulants in Nephrotic Syndrome: Our Experience and Literature Review. Indian J Nephrol. 2024; 34(2):169-171. https://doi.org/10.4103/ijn.ijn_317_22 DOI: https://doi.org/10.4103/ijn.ijn_317_22

De Pascali F, Brunini F, Rombolà G, Squizzato A. Efficacy and safety of prophylactic anticoagulation in patients with primary nephrotic syndrome: a systematic review and meta-analysis. Intern Med J. 2024; 54(2):214-223. https://doi.org/10.1111/imj.16227 DOI: https://doi.org/10.1111/imj.16227

Jannati S, Patnaik R, Banerjee Y. Beyond Anticoagulation: A Comprehensive Review of Non-Vitamin K Oral Anticoagulants (NOACs) in Inflammation and Protease-Activated Receptor Signaling. Int. J. Mol. Sci. 2024; 25:8727. https://doi.org/10.3390/ijms25168727 DOI: https://doi.org/10.3390/ijms25168727

Esmon CT. Targeting factor Xa and thrombin: impact on coagulation and beyond. Thromb Haemost. 2014; 111(4):625-33. https://doi.org/10.1160/th13-09-0730 DOI: https://doi.org/10.1160/TH13-09-0730

Kitamoto Y, Tomita K, Imamura T. Assessment of thrombin in the urine of glomerulonephritic patients by enzyme-linked immunosorbent assay. Ann Clin Biochem. 2004; 41(2):133-137. https://doi.org/10.1258/000456304322880023 DOI: https://doi.org/10.1258/000456304322880023

Mykhaloiko I. Urinary thrombin as a marker of local disseminated intravascular coagulation in patients with chronic kidney disease. Med. perspekt. 2021; 26(4):81-6. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248157 DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248157

Lin R, McDonald G, Jolly T, Batten A, Chacko B. A systematic review of prophylactic anticoagulation in nephrotic syndrome. 2019 Dec 12; 5(4):435-447. https://doi.org/10.1016/j.ekir.2019.12.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ekir.2019.12.001

Lip GY. Assessing Bleeding Risk With the HAS-BLED Score: Balancing Simplicity, Practicality, and Predictive Value in Bleeding-Risk Assessment. Clin Cardiol. 2015 Sep; 38(9):562-4. https://doi.org/10.1002/clc.22436 DOI: https://doi.org/10.1002/clc.22436

Papadaki S, Sidiropoulou S, Moschonas IC, Tselepis AD. Factor Xa and thrombin induce endothelial progenitor cell activation. The effect of direct oral anticoagulants. Platelets. 2021; 32(6):807-814. https://doi.org/10.1080/09537104.2020.1802413 DOI: https://doi.org/10.1080/09537104.2020.1802413

Hamanaka Y, Sotomi Y, Hirata A, Hirayama A, Higuchi Y. Anti-inflammatory effects of direct oral anticoagulants in patients with non-valvular atrial fibrillation: insights from 2216 patients in the DIRECT registry.European Heart Journal. 2019; 40:ehz745.0343. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz745.0343 DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz745.0343

Torramade-Moix S, Palomo M, Vera M, Jerez D, Moreno-Castaño AB, Zafar MU, Rovira J, Diekmann F, Garcia-Pagan JC, Escolar G, Cases A, Diaz-Ricart M. Apixaban Downregulates Endothelial Inflammatory and Prothrombotic Phenotype in an In Vitro Model of Endothelial Dysfunction in Uremia. Cardiovasc Drugs Ther. 2021; 35(3):521-532. https://doi.org/10.1007/s10557-020-07010-z DOI: https://doi.org/10.1007/s10557-020-07010-z