ЗМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧІНКИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ АМІОДАРОНУ У ХВОРИХ З ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ

  • Н. Г. Вірстюк ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ
  • О. Р. Лучко ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», м. Івано-Франківськ
  • Л. В. Лосюк
  • О Я. Кобринська
  • Н. М. Циган
Ключові слова: фібриляція передсердь, аміодарон, функціональний стан печінки.

Анотація

Метою роботи було вивчення змін функціонального стану печінки при тривалому застосуванні аміодарону у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з фібриляцією передсердь (ФП).

Методи. Обстежено 78 хворих на ІХС з ФП, СН ІІА у віці (65,5±1,3) років та 20 практично здорових осіб відповідного віку (63,4±2,4) років – чоловіків і жінок в аналогічній пропорції.

Усі хворі були поділені на 2 групи залежно від проведеного лікування ІХС з ФП. В І групу увійшли 58 хворих на ІХС з ФП, які на тлі базової терапії приймали аміодарон від шести місяців до 5 років у дозі 200-100 мг на добу. ІІ групу склало 20 хворих, які отримували на тлі базової терапії як антиаритмічний засіб бісопролол. Для вивчення особливостей перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) залежно від тривалості прийому аміодарону хворих І групи розділили на дві підгрупи: IА – хворі на ІХС з ФП, які приймали аміодарон більш як шість місяців до одного року в дозі 200 мг на добу; IБ – хворі на ІХС з ФП, які приймали аміодарон від 1 до 5 років у дозі 200-100 мг на добу.

Усім хворим проводили загальноклінічне, ультразвукове дослідження (УЗД) та біохімічне дослідження з визначенням активності аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), аргінази, лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП), показників пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ): вмісту у крові малонового альдегіду (МА) і дієнових кон’югатів (ДК) та антиоксидантного захисту (АОЗ): активності церулоплазміну і насиченості трансферину залізом спектрофотометричним методом.

Результати дослідження. Результати проведеного комплексного обстеження хворих на ІХС з ФП, які тривало приймають аміодарон у стандартних дозах, дозволили виявити, що клінічні зміни щодо ураження печінки виявляються у п’ятої частини хворих, тоді як переважно спостерігається холестатичний синдром за збільшенням активності ЛФ і ГГТП – у  53,4% і підвищенням ехощільності ехоструктури печінки у 37,9%, рідше – цитолітичний синдром зі збільшенням активності АлАТ, АсАТ у 24,1%, що супроводжується збільшенням активності аргінази, активацією процесів ПОЛ і дисбалансом системи АОЗ.

Висновки. У 43 (74,1%) хворих на ІХС з ФП на тлі тривалого застосування аміодарону виявлено порушення функціонального стану печінки, що проявлялося у більшості випадків стеатозом (72,1%), а рідше – стеатогепатитом (32,6%) та поглиблювалося при збільшенні тривалості прийому аміодарону.

Опубліковано
2019-01-13
Як цитувати
1.
Вірстюк НГ, Лучко ОР, Лосюк ЛВ, Кобринська ОЯ, Циган НМ. ЗМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧІНКИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ АМІОДАРОНУ У ХВОРИХ З ФІБРИЛЯЦІЄЮ ПЕРЕДСЕРДЬ. Scientific and practical journal [інтернет]. 13, Січень 2019 [цит. за 29, Березень 2024];1(4):13 -18. доступний у: https://art-of-medicine.ifnmu.edu.ua/index.php/aom/article/view/208
Розділ
Оригінальні дослідження