ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ ЖІНКИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Анотація

Проблема безпліддя широко по­ширена у всьому світі. Багато років показник ча­стоти безплідного шлюбу в різних регіонах світу залишається в межах 8-18% і не має тенденції до зниження. Сьогодні прийнято вважати, що без­пліддям страждають більше 80 мільйонів людей в світі. Так за даними Європейської асоціації ре- продуктологів, безплідні близько 10% подруж­ніх пар, в США даний показник досягає 10-15%

У останні роки у всьому відзначається зростання соматичної та гінекологічної захворю­ваності жінок, що негативно впливає на ре­алізацію репродуктивної функції.

Стан репродуктивного здоров’я жінки обумовлений різноманітними факторами, серед яких значне місце займають екстрагенітальні за­хворювання, зокрема патологія гепатобіліарної системи, що на сьогоднішній день визнається ба­гатьма авторами, проте конкретні механізми ма­ло вивчені і не до кінця визначені. Є окремі дані про вплив патології печінки на успішність ліку­вання безпліддя, з іншого боку, відомий також негативний вплив на печінку гормональної та ін­шої терапії, яка застосовується у програмах ліку­вання безпліддя.

Отже, наявність функціональних роз­ладів печінки у жінок з непліддям відіграє певну роль у виношуванні вагітності після ДРТ, виник­ненні її ускладнень, негативних наслідках для жінки та новонародженої дитини, конкретні ме­ханізми чого потребують більш детального до­слідження для розробки патогенетично обгрунтованої системи лікувально-профілактич­них заходів.

Проведений ретроспективний аналіз 614 амбула­торних карт жінок, які звернулись з приводу лікування безпліддя і яким було призначено і проведено застосування допоміжних репродук­тивних технологій, підтвердив роль порушень функціональної метаболічної системи «гіпотала- мус-гіпофіз-яєчники-печінка» у виникненні не­пліддя. У жінок з непліддям встановлена висока частота патології гепатобіліарної системи та ожиріння. Частота цих захворювань достовірно вища у жінок з невдалими спробами ДРТ. Пока­зано також суттєву роль гепатобіліарної системи у ефективності ДРТ, перебігу та наслідках вагіт­ності. Наголошено на необхідності додаткових комплексних досліджень для встановлення кон­кретних патогенетичних механізмів та розробки терапевтичних засобів впливу.