ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ПОРУШЕНЬ РІВНОВАГИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ РОЗСІЯНИМ СКЛЕРОЗОМ

В. А. Гриб; І.-Р. М. Фабрика

doi:10.21802/artm.2025.4.36.12

Автор(и)

В. А. Гриб Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра неврології та нейрохірургії, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6111-7921
І.-Р. М. Фабрика Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра неврології та нейрохірургії, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1154-3241

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2025.4.36.12

Ключові слова:

розсіяний склероз, атактичний синдром, шкала EDSS, тривога і депресія, фізична терапія, реабілітація

Анотація

Розсіяний склероз (РС) – імуно-нейродегенеративне захворювання центральної нервової системи (ЦНС), одне з найпоширеніших захворювань центральної нервової системи, яке переважно вражає молодих людей. Вважається, що потужна імунна відповідь на передбачувані антигени ЦНС зумовлена взаємодією між екологічними та генетичними факторами. Метою дослідження було оцінити ефективність програми фізичної терапії при порушеннях рівноваги у хворих на розсіяний склероз з атактичним синдромом та обґрунтувати доцільність її впровадження в амбулаторних умовах. Для реалізації поставленої мети обстежено 78 пацієнтів із РС, серед яких було 56 жінок (72 %) та 22 чоловіки (28 %) віком від 26 до 49 років (середній вік – 34,5±5,2 роки). Тривалість захворювання становила від 1 до 16 років (в середньому – 5,2±2,9 років), із середнім балом EDSS 4,7 ±0,5.

Аналіз функціональних тестів продемонстрував достовірне (р<0,05) поліпшення балансу та координації за тестом Берга на 10,4 % в осіб, які пройшли повний курс фізичної реабілітації. Водночас у них відзначено скорочення часу проходження проби «чотири квадрати» на 8,8 % (р<0,05), що свідчить про оптимізацію швидкості та здатності до зміни напрямку руху.

Встановлено, що у пацієнтів ІІ групи на тлі комплексної терапії з фізичною реабілітацією відбулось достовірне зниження показників із пірамідною функціональною системою (FS) 3,2±0,5 бали (помірний нижній парапарез, можлива комбінація з легким парезом верхніх кінцівок) та мозочкова FS 2,2±0,5 (помірна атаксія при ходьбі та легка атаксія в кінцівках). Натомість у групах із загальноприйнятим комплексом вправ та нерегулярною фізичною терапією суттєвої позитивної динаміки досліджуваних показників виявлено не було.

Аналіз оцінки стану пацієнтів продемонстрував достовірне (р<0,05) зменшення тривоги та депресії за допомогою госпітальної шкали тривоги і депресії на 20,4 %. Отже, регулярні фізичні тренування чинять позитивний вплив на нервово-м’язову координацію, що веде до підвищення самооцінки, підвищення почуття задоволення у пацієнтів із розсіяним склерозом.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Ali AS, Darwish MH, Shalaby NM, Abbas RL, Soubhy HZ. Efficacy of core stability versus task oriented trainings on balance in ataxic persons with multiple sclerosis: a single blinded randomized controlled trial. Mult Scler Relat Disord. 2021;50:102866. DOI: https://doi.org/10.1016/j.msard.2021.102866

Amatya B, Khan F, Galea M. Rehabilitation for people with multiple sclerosis: an overview of Cochrane Reviews. Cochrane Database Syst Rev. 2019;1(1):CD012732. doi: https://doi.org/10.1002/14651858.CD012732.pub2. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD012732.pub2

Bastian AJ. Learning to predict the future: the cerebellum adapts feedforward movement control. Curr Opin Neurobiol. 2006;16(6):645–9. doi: https://doi.org/10.1016/j.conb.2006.08.016. DOI: https://doi.org/10.1016/j.conb.2006.08.016

Cameron MH, Nilsagard Y. Balance, gait, and falls in multiple sclerosis. In: Day BL, Lord SR, editors. Handbook of Clinical Neurology. Vol. 159. Amsterdam: Elsevier; 2018. p. 237–50. doi: https://doi.org/10.1016/B978-0-444-63916-5.00015-X. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-444-63916-5.00015-X

Cendelin J, Buffo A, Hirai H, Magrassi L, Mitoma H, Sherrard R, et al. Task Force Paper on Cerebellar Transplantation: Are we ready to treat cerebellar disorders with cell therapy? Cerebellum. 2019;18:575–92. DOI: https://doi.org/10.1007/s12311-018-0999-1

Chien HF, Zonta MB, Chen J, et al. Rehabilitation in patients with cerebellar ataxias. Arq Neuropsiquiatr. 2022;80(3):306–15. doi: https://doi.org/10.1590/0004-282x-anp-2021-0065. DOI: https://doi.org/10.1590/0004-282x-anp-2021-0065

Du L, Xi H, Zhang S, Zhou Y, Tao X, Lv Y, et al. Effects of exercise in people with multiple sclerosis: a systematic review and meta-analysis. Front Public Health. 2024;12:1387658. doi: https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1387658. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1387658

Edwards EM, Fritz NE, Therrien AS. Cerebellar dysfunction in multiple sclerosis: considerations for research and rehabilitation therapy. Neurorehabil Neural Repair. 2022;36(2):103–6. doi: https://doi.org/10.1177/15459683211065442. DOI: https://doi.org/10.1177/15459683211065442

Fling BW, Gera Dutta G, Horak FB. Functional connectivity underlying postural motor adaptation in people with multiple sclerosis. Neuroimage Clin. 2015;8:281–9. doi: https://doi.org/10.1016/j.nicl.2015.04.023. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nicl.2015.04.023

Gera G, Fling BW, Horak FB. Cerebellar white matter damage is associated with postural sway deficits in people with multiple sclerosis. Arch Phys Med Rehabil. 2020;101(2):258–64. doi: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2019.07.011. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2019.07.011

Geraghty AWA, Becque T, Roberts LC, Hill J, Foster NE, Yardley L, et al. Supporting self-management with an internet intervention for low back pain in primary care: a RCT (SupportBack 2). Health Technol Assess. 2025;29(7):1–90. doi: https://doi.org/10.3310/GDPS2418. DOI: https://doi.org/10.3310/GDPS2418

Kurtzke JF. Rating neurologic impairment in multiple sclerosis: an expanded disability status scale (EDSS). Neurology. 1983;33(11):1444–52. doi: https://doi.org/10.1212/WNL.33.11.1444. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.33.11.1444

Le M, Malpas C, Sharmin S, Horáková D, Havrdova E, Trojano M, et al. Disability outcomes of early cerebellar and brainstem symptoms in multiple sclerosis. Mult Scler. 2021;27:755–66. DOI: https://doi.org/10.1177/1352458520926955

Razazian N, Kazeminia M, Moayedi H, Daneshkhah A, Shohaimi S, Mohammadi M, et al. The impact of physical exercise on the fatigue symptoms in patients with multiple sclerosis: a systematic review and meta-analysis. BMC Neurol. 2020;20(1):93. doi: https://doi.org/10.1186/s12883-020-01654-y. DOI: https://doi.org/10.1186/s12883-020-01654-y

Martinková P, Freeman J, Drabinová A, Erosheva E, Cattaneo D, Jonsdottir J, et al. Physiotherapeutic interventions in multiple sclerosis across Europe: regions and other factors that matter. Mult Scler Relat Disord. 2018;22:59–67. doi: https://doi.org/10.1016/j.msard.2018.03.005. DOI: https://doi.org/10.1016/j.msard.2018.03.005

Meglio M, et al. Effective nonpharmacological rehabilitation techniques in multiple sclerosis ataxia: a multicentric study. Neurology Live. 2023.

Mehta L, McNeill M, Hobart J, Wyrwich KW, Poon JL, Auguste P, et al. Identifying an important change estimate for the Multiple Sclerosis Walking Scale-12 (MSWS-12v1) for interpreting clinical trial results. Mult Scler J Exp Transl Clin. 2015;1:2055217315596993. doi: https://doi.org/10.1177/2055217315596993. DOI: https://doi.org/10.1177/2055217315596993

Mills RJ, Yap L, Young CA. Treatment for ataxia in multiple sclerosis. Cochrane Database Syst Rev. 2007;(1):CD005029. doi: https://doi.org/10.1002/14651858.CD005029.pub2. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD005029.pub2

Motl R, McAuley E, Snook E, Glitton R. Physical activity and quality of life in multiple sclerosis: intermediate role of depression, fatigue, mood, self-efficacy, social support, psychological health. Health Med. 2009;14:111–24. DOI: https://doi.org/10.1080/13548500802241902

Nguemeni C, Nakchbandi L, Homola G, Zeller D. Impaired consolidation of visuomotor adaptation in patients with multiple sclerosis. Eur J Neurol. 2021;28(3):884–92. doi: https://doi.org/10.1111/ene.14599. DOI: https://doi.org/10.1111/ene.14599

Parmar K, Stadelmann C, Rocca MA, Langdon D, D’Angelo E, D’Souza M, et al. The role of the cerebellum in multiple sclerosis—150 years after Charcot. Neurosci Biobehav Rev. 2018;89:85–98. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2018.02.012

Zengin ES. Ataxia in patients with multiple sclerosis: a brief review. J Mult Scler Res. 2024;4(2):23–7. doi: https://doi.org/10.4274/jmsr.galenos.2024.2024-4-1. DOI: https://doi.org/10.4274/jmsr.galenos.2024.2024-4-1

Zigmond AS, Snaith RP. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand. 1983;67(6):361–70. doi: https://doi.org/10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x