ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЦИТОЛІЗУ Й ХОЛЕСТАЗУ З МОРФОЛОГІЧНИМИ ЗМІНАМИ ПЕЧІНКИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ COVID-19, ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2-ГО ТИПУ ТА ПІД ЧАС ЇХ ПОЄДНАННЯ

І. Г. Лаб'як; Е. О. Кіндратів

doi:10.21802/artm.2025.3.35.39

Автор(и)

І. Г. Лаб'як Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра патологічної анатомії, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1899-4627
Е. О. Кіндратів Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра патологічної анатомії, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3894-8484

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2025.3.35.39

Ключові слова:

COVID-19, SARS-CoV-2, цукровий діабет 2-го типу, печінка, жирова дистрофія, фіброз, некроз, біохімічні показники, АЛТ, АСТ, білірубін, цитоліз, холестаз

Анотація

Частота порушень функції печінки під час COVID-19 сягає 53 % і збільшується у разі наявності цукрового діабету 2-го типу (ЦД2). Визначення взаємозв’язків між морфологічними змінами печінки й біохімічними показниками набуває критичного значення для прогнозування перебігу хвороби та корекції терапевтичної тактики.

Досліджено тканину печінки й біохімічні показники 120 померлих пацієнтів, тіла яких було розподілено на три групи: І – COVID-19 із ЦД2, ІІ – COVID-19 без ЦД2, ІІІ – ЦД2. Вивчено рівні АЛТ, АСТ, загального та прямого білірубінів та їх зв’язок зі стеатозом, фіброзом і некрозом печінки на основі гістологічного аналізу, виконаного за стандартними методиками (гематоксилін-еозин, Масон-Голднер, ОЧГ за Зербіно Д.Д., Лукасевич Л.Л.).

Результати дослідження показали тенденцію до зростання рівнів АЛТ і АСТ із поглибленням стеатозу та фіброзу, однак без статистичної значущості в більшості груп. У другій групі спостерігалося різке підвищення АЛТ під час тяжкого стеатозу та раннього фіброзу, що вказувало на гостре ураження печінки. У пацієнтів із ЦД2 без COVID-19 ферментна активність залишалася стабільною навіть при значному стеатозі. Загальний і прямий білірубіни демонстрували варіативність, зокрема критично високі значення спостерігали під час фіброзу F1 у групі без COVID-19. Отримані результати свідчать про існування різних патофізіологічних механізмів ураження печінки залежно від наявності COVID-19 та/або цукрового діабету 2-го типу.

Проведене дослідження дозволило встановити окремі взаємозв’язки між біохімічними показниками цитолізу й холестазу з морфологічними змінами печінки (стеатозом, некрозом і фіброзом) у пацієнтів з COVID-19, цукровим діабетом 2-го типу та під час їх поєднання. Зіставлення гістологічних даних морфологічних змін печінки з результатами біохімічних показників цитолізу й холестазу сприяє не лише верифікації клінічних діагнозів, а й удосконаленню діагностичних і моніторингових алгоритмів у пацієнтів під час COVID-19, ЦД2 та у разі їх поєднання. Це дозволяє глибше зрозуміти патогенетичні механізми пошкодження печінки, їх клінічне значення та потенційні напрями терапевтичного впливу.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Zhang C, Shi L, Wang FS. Liver injury in COVID-19: management and challenges. The Lancet Gastroenterol Hepatol. 2020; 5(5):428-30. Available from: https://doi.org/10.1016/S2468-1253(20)30057-1 DOI: https://doi.org/10.1016/S2468-1253(20)30057-1

Wang D, Hu B, Hu C, Zhu F, Liu X, Zhang J, et al. Clinical characteristics of 138 hospitalized patients with 2019 novel coronavirus-infected pneumonia in Wuhan, China. JAMA. 2020; 323(11):1061-9. Available from: https://doi.org/10.1001/jama.2020.1585 DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2020.1585

Bangash MN, Patel J, Parekh D. COVID-19 and the liver: little cause for concern. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2020; 5(6):529-30. Available from: https://doi.org/10.1016/S2468-1253(20)30084-4 DOI: https://doi.org/10.1016/S2468-1253(20)30084-4

Xu L, Liu J, Lu M, Yang D, Zheng X. Liver injury during highly pathogenic human coronavirus infections. Liver Int. 2020; 40(5):998-1004. Available from: https://doi.org/10.1111/liv.14435 DOI: https://doi.org/10.1111/liv.14435

Li Y, Xiao W, Guo Y, Zhou Y, Shi J, Zhou H, et al. Abnormal liver function tests were associated with adverse clinical outcomes: An observational cohort study of 2,912 patients with COVID-19. Hepatology. 2020; 72(4):1166-76. Available from: https://doi.org/10.3389/fmed.2021.639855 DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2021.639855

Fan Z, Chen L, Li J, Cheng X, Yang J, Tian C, et al. Clinical features of COVID-19-related liver damage. Clin Gastroenterol Hepatol. 2020; 18(7):1561-6. Available from: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2020.04.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2020.04.002

Cai Q, Huang D, Yu H, Zhu Z, Xia Z, Su Y, et al. COVID-19: Abnormal liver function tests. J Hepatol. 2020; 73(3):566-74. Available from: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.04.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.04.006

Younossi ZM, Koenig AB, Abdelatif D, Fazel Y, Henry L, Wymer M. Global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease–Meta–analytic assessment of prevalence, incidence, and outcomes. Hepatology. 2016; 64(1):73-84. Available from: https://doi.org/10.1002/hep.28431 DOI: https://doi.org/10.1002/hep.28431

Mantovani A, Byrne CD, Bonora E, Targher G. Nonalcoholic fatty liver disease and risk of incident type 2 diabetes: A meta-analysis. Diabetes Care. 2020; 43(2):366-74. Available from: https://doi.org/10.2337/dc17-1902 DOI: https://doi.org/10.2337/dc17-1902

Bellentani S. The epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease. Liver Int. 2017; 37(Suppl 1):81-4. Available from: https://doi.org/10.1111/liv.13299 DOI: https://doi.org/10.1111/liv.13299

Singh S, Khan A. Clinical characteristics and outcomes of COVID-19 among patients with pre-existing liver disease in the United States: a multicenter research network study. Gastroenterology. 2020; 159(2):768-71. Available from: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.04.064 DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.04.064

Targher G, Mantovani A, Byrne CD, Wang XB, Yan HD, Sun QF, et al. Risk of severe illness from COVID-19 in patients with metabolic dysfunction-associated fatty liver disease and increased fibrosis scores. Gut. 2020; 69(8):1545-7. Available from: https://doi.org/10.1136/gutjnl-2020-321611 DOI: https://doi.org/10.1136/gutjnl-2020-321611

Sachdeva S, Malik P, Patel U, Usman MS, Mehta D, Sharma A, et al. Outcomes of COVID-19 among patients with pre-existing liver disease: a systematic review and meta-analysis. Hepatol Int. 2021; 15(3):585-94. Available from: https://dx.doi.org/10.3748/wjg.v29.i5.815 DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v29.i5.815

McGrowder DA, Miller F, Anderson Cross M, Anderson-Jackson L, Bryan S, Dilworth L. Abnormal Liver Biochemistry Tests and Acute Liver Injury in COVID-19 Patients: Current Evidence and Potential Pathogenesis. Diseases. 2021 Jul 1; 9(3):50. Available from: https://doi.org/10.3390/diseases9030050 DOI: https://doi.org/10.3390/diseases9030050

Rajbhandari B, Pant S, Hamal AB, Thapa A, Shrestha A, Shrestha S, et al. Liver injury in COVID-19: prevalence and its associated factors in Nepal - A retrospective cross-sectional study. Ann Med Surg (Lond). 2023 May 3; 85(6):2522-2527. Available from: https://doi.org/10.1097/ms9.0000000000000767 DOI: https://doi.org/10.1097/MS9.0000000000000767

Habibullah M, Jemmieh K, Ouda A, Haider MZ, Malki MI, Elzouki AN. Metabolic-associated fatty liver disease: a selective review of pathogenesis, diagnostic approaches, and therapeutic strategies. Front Med (Lausanne). 2024 Jan 23; 11:1291501. Available from: https://doi.org/10.3389/fmed.2024.1291501 DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2024.1291501

Lin, Jaime Hui Xian MBBS (Hons), FRACP; Aravamudan, Veeraraghavan Meyyur MBBS, FRCP. Metabolic associated fatty liver disease and COVID-19: a double whammy?. Singapore Medical Journal. 2022 September; 63(9):542-544. Available from: https://doi.org/10.11622/smedj.2020141 DOI: https://doi.org/10.11622/smedj.2020141

Montori M, Baroni GS, Santori P, Di Giampaolo C, Ponziani F, Abenavoli L, et al. Liver Damage and COVID-19: At Least a "Two-Hit" Story in Systematic Review. Curr Issues Mol Biol. 2023 April 4; 45(4):3035-3047. Available from: https://doi.org/10.3390/cimb45040199 DOI: https://doi.org/10.3390/cimb45040199

Dharmalingam M, Yamasandhi PG. Nonalcoholic Fatty Liver Disease and Type 2 Diabetes Mellitus. Indian J Endocrinol Metab. 2018 May-Jun; 22(3):421-428. Available from: https://doi.org/10.4103/ijem.IJEM_585_17 DOI: https://doi.org/10.4103/ijem.IJEM_585_17

Nallagangula KS, Nagaraj SK, Venkataswamy L, Chandrappa M. Liver fibrosis: a compilation on the biomarkers status and their significance during disease progression. Future Sci OA. 2017 Oct 5; 4(1):FSO250. Available from: https://doi.org/10.4155/fsoa-2017-0083 DOI: https://doi.org/10.4155/fsoa-2017-0083

Chen J, Zhang S. The Role of Inflammation in Cholestatic Liver Injury. J Inflamm Res. 2023; 16:4527-4540. Available from: https://doi.org/10.2147/JIR.S430730 DOI: https://doi.org/10.2147/JIR.S430730

Marjot T, Moon AM, Cook JA, et al. Outcomes following SARS-CoV-2 infection in patients with chronic liver disease: An international registry study. J Hepatol. 2021 Mar; 74(3):567-77. DOI: 10.1016/j.jhep.2020.09.024 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.09.024

Bhatt HB, Smith RJ. Fatty liver disease in diabetes mellitus. Hepatobiliary Surg Nutr. 2015 Apr; 4(2):101-8. Available from: https://doi.org/10.3978/j.issn.2304-3881.2015.01.03

Matsuda H, Nosaka T, Hiramatsu K, Takahashi K, Naito T, Ofuji K, et al. Histology and cytokine levels in hepatic injury accompanying a case of non-severe COVID-19. Clin J Gastroenterol. 2023 Apr; 16(2):270-278. Available from: https://doi.org/10.1007/s12328-023-01755-4 DOI: https://doi.org/10.1007/s12328-023-01755-4