МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЯ ПЕРВИННОГО КОНТАКТУ АВТОМОБІЛЯ З ДИТИНОЮ-ПІШОХОДОМ

Анотація

Стаття присвячена комплексному судово-медичному дослідженню механізму первинного контакту автомобіля з дитиною-пішоходом. Проаналізовано 52 випадки дорожньо-транспортних пригод за участю дітей віком від 1 до 18 років. Це дозволило виявити закономірності формування травм залежно від віку постраждалих. Встановлено, що локалізація первинного контакту суттєво залежить від віку дитини та співвідношення її зросту до висоти бампера транспортного засобу. У групі 1-3 роки первинний контакт найчастіше відбувається на рівні голови (40 %) та грудної клітки (40 %), що пояснюється малим зростом дітей цієї вікової категорії; у групі 4-7 років – на рівні живота (44,4 %) та грудної клітки (33,3 %); у групі 7-11 років – на рівні стегна (41,2 %), живота (23,5 %) і таза (23,5 %); у групі 12-18 років – переважно на рівні стегна (57,1 %) та гомілки (23,8 %). Виявлено специфічні вікові особливості морфології ушкоджень: у молодших дітей переважають переломи кісток черепа та ребер за типом "зеленої гілки" через високу еластичність кісткової тканини; у старших дітей характерними є бампер-переломи стегнової кістки. На тілі 40,4 % постраждалих виявлено чіткі відбитки деталей автомобіля, найчастіше бампера (25 %), які мають важливе ідентифікаційне значення під час проведення судово-медичних експертиз. Запропоновано новий діагностичний критерій – коефіцієнт співвідношення висоти бампера до зросту дитини (КСЗ), який дозволяє з високою точністю прогнозувати локалізацію первинного контакту та характер очікуваних ушкоджень. Результати дослідження мають практичне значення для судово-медичної експертизи під час встановлення механізму травмування, ідентифікації транспортного засобу та можуть бути використані для розробки профілактичних заходів дитячого дорожньо-транспортного травматизму.