РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА ПОКАЗНИКИ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ ІЗ ХВОРОБОЮ АЛЬЦГЕЙМЕРА

О. О. Беспалова; Т. В. Бугаєнко; Н. Б. Авраменко

doi:10.21802/

Автор(и)

О. О. Беспалова Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка https://orcid.org/0000-0002-0081-6021
Т. В. Бугаєнко Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, Department of Health, Physical Therapy, Rehabilitation and Ergotherapy, Sumy, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3745-0593
Н. Б. Авраменко Sumy State Pedagogical University named after A. S. Makarenko, Department of Health, Physical Therapy, Rehabilitation and Ergotherapy, Sumy, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1894-7345

DOI:

https://doi.org/10.21802/

Ключові слова:

особи похилого віку, деменція, когнітивні порушення, функціональні обмеження, фізична терапія.

Анотація

Резюме. Деменція - це ушкодження мозку внаслідок різноманітних травм та захворювань, яке призводить до стійких порушень когнітивних та рухових функцій. Одним із дегенеративних неврологічних захворювань, яке спричиняє деменцію, є хвороба Альцгеймера. З метою ефективного реабілітаційного втручання необхідна професійна допомога фахівців мультидисциплінарної команди, де фахівцям з фізичної терапії, ерготерапії належить одне із провідних місць. Завданнями фізичної терапії, ерготерапія осіб з хворобою Альцгеймера є: підвищення рівня їх фізичної активності, розвиток головних фізичних якостей, збереження побутових рухових навичок та покращення психоемоційного стану. З цією метою була розроблена, науково обґрунтована та упроваджена у діяльність Комунальної установи Сумської обласної ради «Лебединський психоневрологічний інтернат» комплексна програма фізичної терапії, ерготерапії, до якої було включено ранкову гігієнічну гімнастику, лікувальну гімнастику, працетерапію та лікувальну дозовану ходьбу. Реалізація авторської програми відбувалося упродовж 5 місяців, що було обумовлено науково обґрунтованими даними про те, що поліпшення якості життя осіб з хворобою Альцгеймера, достовірно може покращитися лише через 3-6 місяців після початку реабілітаційних заходів. У дослідженні використовувалися методи: контент-аналіз медичної документації; педагогічні - спостереження, медико-біологічні: шкала MMSE, шкала PAINAD, шкала «Оцінка рухової активності у осіб похилого віку»; методи математичної статистики. Ефективність запропонованої програми підтверджено достовірними позитивними змінами у досліджуваних показниках.