ПРОФЕСІЙНЕ МИСЛЕННЯ В ЕРГОТЕРАПІЇ: ТИПИ ТА ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.21802/artm.2026.1.37.119Ключові слова:
ерготерапія, клієнтоорієнтованість, мислення, заняттєва активність, клінічне мислення , втручання, моделі ерготерапії, рамки практики, заняття, професійне мисленняАнотація
Професійне (клінічне) мислення є ключовою складовою діяльності ерготерапевта, що забезпечує обґрунтоване прийняття рішень у процесі оцінювання, планування та реалізації втручань. Воно включає здатність фахівця інтегрувати наукові знання, клінічний досвід, цінності клієнта та контекстуальні чинники, у яких відбувається практична діяльність. Недостатній розвиток клінічного мислення може обмежувати якість надання послуг, впливати на професійну автономію ерготерапевта.
У статті представлено аналітичний огляд сучасних наукових джерел, присвячених клінічному мисленню в ерготерапії як ключовому компоненту професійної компетентності. Розкрито теоретичні підходи до розуміння клінічного мислення, його структури та ролі. Особливу увагу приділено типам клінічного мислення, а також особливостям їх застосування в різних контекстах ерготерапевтичної практики.
Результати аналізу підтверджують, що клінічне мислення ерготерапевта має багатовимірний, динамічний характер і включає процедурне, інтерактивне, наративне, умовне, рефлексивне, прагматичне та етичне мислення. Кожен із цих типів виконує специфічну функцію в професійній діяльності: процедурне мислення забезпечує логіку клінічного процесу, інтерактивне − побудову терапевтичних відносин, наративне − розуміння життєвого досвіду клієнта, умовне − прогнозування змін і варіативність втручань, рефлексивне − усвідомлення власних дій, прагматичне − адаптацію до реальних умов практики, а етичне − підтримку професійних цінностей і відповідальності.
Отримані результати свідчать про доцільність цілеспрямованого розвитку клінічного мислення в процесі базової професійної підготовки та безперервного професійного розвитку ерготерапевтів. Наголошено, що інтеграція теоретичних моделей, рамок практики, клінічних кейсів, супервізії та рефлексивних підходів у навчання й практику є важливою передумовою формування професійної ідентичності, підвищення якості ерготерапевтичних послуг, розвитку доказової практики та сталого розвитку професії в умовах сучасних викликів.
Завантажити
Посилання
Burke HK, Sample PL, Bundy AC, Lane SJ. Defining Reasoning, Reflective Practice, and Evidence-Based Practice in Occupational Therapy Education: A Delphi Study. Journal of Occupational Therapy Education. 2024; 8(1). https://doi.org/10.26681/jote.2024.080107 DOI: https://doi.org/10.26681/jote.2024.080107
Occupational Therapy Practice Framework: Domain and Process (3rd ed.). American Journal of Occupational Therapy. 2020; 74(2):7412410010p1-7412410010p87. https://doi.org/10.5014/ajot.2020.74S2001 DOI: https://doi.org/10.5014/ajot.2020.74S2001
Edward A.S. Duncan. Foundations for Practice in Occupational Therapy (6th ed.). Elsevier. 2021.
Schell BAB, Gillen G. Willard and Spackman’s Occupational Therapy, 13e Lippincott Williams & Wilkins, a Wolters Kluwer business. 2018. https://ot.lwwhealthlibrary.com/book.aspx?bookid=2523§ionid=0
Mattingly C, Fleming MH. Clinical Reasoning: Forms of Inquiry in a Therapeutic Practice.F.A. Davis. 1994.
Taylor RR. The Intentional Relationship: Occupational Therapy and Use of Self. F.A. Davis. 2008.
Higgs J, Jones M, Loftus S, Christensen N. Clinical Reasoning in the Health Professions (4th ed.). Elsevier. 2019.
Kielhofner G. Model of Human Occupation: Theory and Application (4th ed.). Lippincott Williams & Wilkins. 2008.
Law M, Baptiste S, McColl MA, Opzoomer A, Polatajko H, Pollock N. The Canadian Occupational Performance Measure (COPM): An outcome measure for occupational therapy. Canadian Journal of Occupational Therapy. 1990; 57(2):82-87. DOI: https://doi.org/10.1177/000841749005700207
Law M, Cooper B, Strong S, Stewart D, Rigby P, Letts L. The Person-Environment-Occupation Model: A transactive approach to occupational performance. Canadian Journal of Occupational Therapy. 1996; 63(1):9-23. DOI: https://doi.org/10.1177/000841749606300103
Moroz R. Psihologochniy fenomen identichnosti osobistosti: kategorialne viznachennya. Naukovo-praktichniy jurnal Pivdennogo naukovogo tsentry APN Ukraini. Pedagogika i psihologiya. 2009; 4.
Unsworth CA. Clinical reasoning: How do occupational therapists think? British Journal of Occupational Therapy. 2001; 64(5). DOI: https://doi.org/10.1177/030802260106400307
Dunn Galvin A, Cooper J, Shorten G, Blum R. Applied reflective practice in medicine and anaesthesiology. British Journal of Anaesthesia. 2019; 122(5):536-541. https://doi.org/10.1016/j.bja.2019.02.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bja.2019.02.006
How to do reflections and why they are important. The OT process. 2014 February 11. https://theotprocess.wordpress.com/2014/02/11/how-to-do-reflections-and-why-they-are-important/
Moon JA. A Handbook of reflective and experiential learning. 2004.
Brown T, Yu ML, Hewitt A, Cousland R, Etherington J. Professionalism, Resilience and Reflective Thinking: How Do These Influence Occupational Therapy Student Fieldwork Outcomes? Occupational Therapy In Health Care. 2022; 36(4):327-352. https://doi.org/10.1080/07380577.2021.1978606 DOI: https://doi.org/10.1080/07380577.2021.1978606
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ю. В. Шевчук, Т. В. Бугаєнко

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
ISSN
ISSN 








