ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ МЕЛАТОНІНУ НА ХРОНОРИТМІЧНУ ОРГАНІЗАЦІЮ КИСЛОТОРЕГУЛЮВАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ НИРОК ПІД ВПЛИВОМ БЛОКАДИ СИНТЕЗУ МОНООКСИДУ НІТРОГЕНУ ЗА УМОВ ГІПОФУНКЦІЇ ШИШКОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

С. Б. Семененко; І. Р. Тимофійчук; К. В. Слободян; В. В. Семененко; Н. Ю. Семененко

doi:10.21802/

Автор(и)

С. Б. Семененко Буковинський державний медичний університет https://orcid.org/0000-0002-6124-1938
І. Р. Тимофійчук Буковинський державний медичний університет https://orcid.org/0000-0003-2617-9697
К. В. Слободян Буковинський державний медичний університет
В. В. Семененко Чернівецька обласна психіатрична лікарня
Н. Ю. Семененко Міська поліклініка №3

DOI:

https://doi.org/10.21802/

Ключові слова:

мелатонін, циркадіанний ритм, нирки, монооксид нітрогену, шишкоподібна залоза.

Анотація

Резюме. Про ритмічну організацію окремих функцій організму лікарям відомо давно. У здорових людей ритми фізіологічних процесів синхронізовані як між собою, так і з ритмами навколишнього середовища, що забезпечує оптимальнi умови функцiонування органiзму i є ознакою здоров’я.

Мета цього дослідження полягає у вивченні особливостей впливу мелатоніну на хроноритмічну організацію кислоторегулювальної функції нирок під впливом блокади синтезу монооксиду нітрогену за умов гіпофункції шишкоподібної залози.

Матеріали і методи. Досліди провели на 72 статевозрілих нелінійних самцях білих щурів масою 0,15-0,18 кг. Тварин утримували в умовах віварію при сталій температурі та вологості повітря на стандартному харчовому раціоні. Контрольну групу склали тварини (n=36), які перебували за умов звичайного світлового режиму (12.00С:12.00Т) упродовж семи діб. Досліджувану групу склали тварини (n=36), яким уводили N-нітро-L-аргінін (L-NNA) в дозі 20 мг/кг упродовж 7-ми діб за умов постійного освітлення (12.00С:12.00С) і паралельно мелатонін (МТ) в дозі 0,5 мг/кг упродовж 7-ми діб.

Обговорення результатів. З’ясування особливостей хроноритмічних перебудов кислоторегулювальної функції нирок за умов блокади синтезу монооксиду нітрогену (NO) і уведення МТ на тлі пригніченої активності шишкоподібної залози (ШЗ) є важливим для пізнання механізмів виникнення та розвитку патологічних станів, що удосконалить лікування ниркової патології.

Висновки. Таким чином, за умов L-NNA блокади синтезу монооксиду нітрогену і уведення мелатоніну в умовах гіпофункції шишкоподібної залози спостерігали хроноритмічні перебудови архітектоніки та фазової структури ритмів більшості показників кислоторегулювальної функції нирок.