ВПЛИВ РАННЬОЇ ПАСИВНОЇ ТА АСИСТОВАНОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ НА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІСЛЯ АНКЕРНОЇ РЕПАРАЦІЇ ДИСТАЛЬНОГО СУХОЖИЛЛЯ БІЦЕПСА

Анотація

Дистальний розрив сухожилля двоголового м’яза плеча призводить до суттєвого зниження супінаційної сили та функціональної спроможності верхньої кінцівки. Для військовослужбовців відновлення ротаційного моменту передпліччя є критичним для повернення до службових завдань. Оптимальні терміни та обсяг післяопераційної мобілізації після анкерної репарації залишаються дискусійними. Метою статті є оцінка безпечності та функціональної ефективності ранньої пасивної та асистованої мобілізації після анкерної репарації дистального сухожилля біцепса у військовослужбовців. У дослідження включено 4 військовослужбовці віком 36−49 років із гострим розривом сухожилля, яким виконано первинну анкерну фіксацію. Структурована програма ранньої реабілітації була розпочата на 2−3 день після операції та включала мобілізацію із включенням пасивних та асистованих рухів, а також контрольоване навантаження, враховуючи фази біологічного загоєння. Контралатеральна кінцівка слугувала внутрішнім функціональним контролем. Оцінювали обсяг рухів (ROM), силу супінації та згинання (у % від контралатеральної кінцівки), функціональну толерантність до навантаження, QuickDASH та VAS у динаміці до 12 тижнів. Результати. До 12-го тижня активний ROM становив 98 % від здорової кінцівки, супінаційна сила − 96 %, сила згинання − 97%. Функціональна толерантність до навантаження досягла 95 % симетрії. QuickDASH знизився з 52 до 9 балів, VAS − із 5,1 до 0,8. Ускладнень або рерозривів не зафіксовано. Рання пасивна та асистована мобілізація після анкерної репарації є безпечною та сприяє швидкому відновленню функціональної симетрії. Для військовослужбовців, які зазнають високих повторюваних ротаційних навантажень, досягнення понад 90% симетрії між кінцівками є більш клінічно значущим критерієм готовності до виконання службових обов'язків, ніж просто дотримання часових етапів відновлення.