ЕКОБІОМ ШКІРИ – НОВА ПАРАДИГМА У ЛІКУВАННІ АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ

Л. О. Сенчук

doi:10.21802/artm.2026.1.37.115

Автор(и)

Л. О. Сенчук Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра дерматології та венерології, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6447-7348

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2026.1.37.115

Ключові слова:

атопічний дерматит, екобіом, мікробіом шкіри, дисбіоз, коменсальна мікробіота, пробіотики, бар’єр шкіри, терапія

Анотація

Атопічний дерматит (АД) – це хронічне запальне захворювання шкіри, яке характеризується порушенням бар’єрної функції, імунним дисбалансом і мікробним дисбіозом. Традиційні підходи до лікування зосереджувалися переважно на пригніченні запалення та відновленні бар’єра шкіри, у той же час роль мікробіому залишалася недооціненою. Сучасні дослідження показали, що екобіом шкіри – динамічна взаємодія між мікроорганізмами, епідермісом та імунною системою. Він має ключове значення для підтримання гомеостазу шкіри. Модуляція екобіому за допомогою топічних пробіотиків, постбіотиків і емолентів, дружніх до мікробіому, відкриває новий терапевтичний напрям, спрямований на відновлення мікробної різноманітності та зміцнення бар’єрної функції. Клінічні дослідження демонструють, що корекція дисбіозу зменшує колонізацію Staphylococcus aureus, знижує запалення та покращує контроль захворювання. Підхід, заснований на концепції екобіому, об’єднує дерматологію, мікробіологію та імунологію в єдину стратегію тривалої ремісії при АД.

Сучасне розуміння атопічного дерматиту поступово трансформується від традиційного імунологічного підходу до інтегративної концепції екобіому шкіри. Цей підхід розглядає шкіру як складну екосистему, у якій мікробіом, бар’єрна функція та імунна система перебувають у тісній взаємодії, забезпечуючи гомеостаз і підтримку толерантності. Порушення будь-якої з цих складових може призвести до дисбіозу, втрати бар’єрної цілісності та хронічного запального процесу, що є ключовим у розвитку та прогресуванні захворювання.

У статті висвітлено сучасні уявлення про роль екобіому шкіри в патогенезі АД і можливості його відновлення як нового терапевтичного напрямку. Розглянуто шляхи корекції дизбіозу – застосування пробіотиків, постбіотиків, пребіотичних емолієнтів, антибактеріальних засобів із дієтичною підтримкою.

Запропоновано концепцію екобіомної терапії як основи персоналізованого підходу до лікування АД.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Fyhrquist N, Muirhead G, Prast-Nielsen S, et al. Microbiota and skin inflammation in atopic dermatitis. Exp Dermatol (Hoboken). 2019; 28(1):1-7. https://doi.org/10.1038/s41467-019-12253-y DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-019-12253-y

Myles IA, Castillo CR, Barbian KD, et al. Therapeutic responses to topical Roseomonas mucosa in atopic dermatitis. JCI Insight (Ann Arbor). 2018; 3(9):e120608. https://doi.org/10.1172/jci.insight.120608 DOI: https://doi.org/10.1172/jci.insight.120608

Biedermann T, Skabytska Y, Kaesler S, et al. The role of microbiome in atopic dermatitis. Allergy (Copenhagen). 2022; 77(2):454-64.

Simpson EL, Chalmers JR, Hanifin JM, et al. Probiotics in the management of atopic dermatitis. Clin Exp Allergy (Oxford). 2021; 51(1):144-56.

Sukharieva LM, Koval IIu. Rol mikrobiomu shkiry u formuvanni dermatoziv. Dermatolohiia ta venerolohiia (Kyiv). 2023; 1(91):25-30.

European Academy of Dermatology and Venereology. Guidelines for atopic dermatitis management. EADV J (Brussels). 2023; 37(5):850-62.

Belkaid Y, Segre JA. Dialogue between skin microbiota and immunity. Science (Washington, DC). 2014; 346(6212):954-9. https://doi.org/10.1126/science.aaa4974 DOI: https://doi.org/10.1126/science.1260144

Kong HH, Oh J, Deming C, et al. Temporal shifts in the skin microbiome associated with disease flares and treatment in children with atopic dermatitis. Genome Res (Cold Spring Harbor, NY). 2012; 22(5):850-9. https://doi.org/10.1101/gr.131029.111 DOI: https://doi.org/10.1101/gr.131029.111

Nakatsuji T, Chen TH, Butcher AM, et al. Antimicrobials from human skin commensal bacteria protect against Staphylococcus aureus and are deficient in atopic dermatitis. Sci Transl Med (Washington, DC). 2017; 9(378):eaah4680. https://doi.org/10.1126/scitranslmed.aah4680 DOI: https://doi.org/10.1126/scitranslmed.aah4680

Claesen J, Fischbach MA. Synthetic microbes as therapeutic agents. Curr Opin Microbiol (London). 2015; 27:100-7. https://doi.org/10.1016/j.mib.2015.06.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mib.2015.06.005

Grice EA, Segre JA. The skin microbiome. Nat Rev Microbiol (London). 2011; 9(4):244-53. https://doi.org/10.1038/nrmicro2537 DOI: https://doi.org/10.1038/nrmicro2537

Bouslimani A, Porto C, Rath CM, et al. Molecular cartography of the human skin surface in 3D. Proc Natl Acad Sci U S A (Washington, DC). 2015; 112(17):E2120-9. https://doi.org/10.1073/pnas.1424409112 DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1424409112

Huang YJ, Lynch SV. The emerging relationship between the airway microbiome and chronic respiratory disease: clinical implications. Chest (Northbrook, IL). 2011; 139(5):1297-304. https://doi.org/10.1378/chest.10-2536 DOI: https://doi.org/10.1586/ers.11.76

Di Domizio J, Meller S. Skin microbiota in health and disease. Clin Dermatol (Philadelphia, PA). 2020; 38(4):412-21. https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2020.04.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2020.04.007

Paller AS, Kong HH, Seed P, et al. The microbiome in atopic dermatitis. J Allergy Clin Immunol (St. Louis, MO). 2019; 143(1):26-35. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2018.11.015 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaci.2018.11.015

Bjerre RD, Bandier J, Skov L, Engstrand L, Johansen JD. The role of the skin microbiome in atopic dermatitis: clinical implications. Acta Derm Venereol (Stockholm). 2017; 97(3):286-91. https://doi.org/10.2340/00015555-2518 DOI: https://doi.org/10.2340/00015555-2518

Totté JEE, van der Feltz WT, Hennekam M, van Belkum A, van Zuuren EJ, Pasmans SGMA. Prevalence and odds of Staphylococcus aureus carriage in atopic dermatitis: a systematic review and meta-analysis. Br J Dermatol (Oxford). 2016; 175(4):687-95. https://doi.org/10.1111/bjd.14566 DOI: https://doi.org/10.1111/bjd.14566

Hanifin JM, Rajka G. Diagnostic features of atopic dermatitis. Acta Derm Venereol (Stockholm). 1980; 60(Suppl 92):44-7. DOI: https://doi.org/10.2340/00015555924447

Esaki H, Brunner PM, Renert-Yuval Y, Czarnowicki T, Guttman-Yassky E. Therapeutic manipulation of the skin microbiome in atopic dermatitis: future perspectives. Allergol Int (Tokyo). 2019; 68(2):139-46. https://doi.org/10.1016/j.alit.2018.11.009

Oh J, Byrd AL, Park M, Kong HH, Segre JA. Biogeography and individuality shape function in the human skin metagenome. Nature (London). 2014; 514(7520):59-64. https://doi.org/10.1038/nature13786 DOI: https://doi.org/10.1038/nature13786

Sanford JA, Gallo RL. Functions of the skin microbiota in health and disease. Semin Immunol (London). 2013; 25(5):370-7. https://doi.org/10.1016/j.smim.2013.09.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.smim.2013.09.005

O’Neill CA, Gallo RL. Host–microbiome interactions and recent progress into understanding the biology of atopic dermatitis. J Invest Dermatol (New York). 2018; 138(11):1124-31. https://doi.org/10.1016/j.jid.2018.01.015 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jid.2018.01.015

Li H, Lim HW. Skin microbiome in health and disease. Curr Dermatol Rep (New York). 2016; 5(1):41-50. https://doi.org/10.1007/s13671-016-0140-0

Nakatsuji T, Gallo RL. Antimicrobial peptides: old molecules with new ideas. J Invest Dermatol (New York). 2012; 132(3 Pt 2):887-94. https://doi.org/10.1038/jid.2011.387 DOI: https://doi.org/10.1038/jid.2011.387

Belkaid Y, Harrison OJ. Homeostatic immunity and the microbiota. Immunity (Cambridge, MA). 2017; 46(4):562-76. https://doi.org/10.1016/j.immuni.2017.04.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.immuni.2017.04.008