МОЖЛИВОСТІ ТЕЛЕРЕАБІЛІТАЦІЇ У ВІДНОВЛЕННІ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ З НЕВРОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Л. О. Вакуленко; О. І. Боднар; С. З. Храбра; О. Р. Барладин; Г. О. Стельмах; Н. Р. Макарчук

doi:10.21802/artm.2025.3.35.118

Автор(и)

Л. О. Вакуленко Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, кафедра фізичного виховання та реабілітації, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-4723-3747
О. І. Боднар Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, кафедра фізичного виховання та реабілітації, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-8416-5464
С. З. Храбра Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, кафедра фізичного виховання та реабілітації, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0001-8944-6030
О. Р. Барладин Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, кафедра фізичного виховання та реабілітації, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-3562-3334
Г. О. Стельмах Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, кафедра медичної реабілітації, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0003-2992-3274
Н. Р. Макарчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, кафедра медичної реабілітації, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0001-5196-1619

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2025.3.35.118

Ключові слова:

телереабілітація, рухові порушення у дітей раннього віку, нейропластичність, нейрофізіологічні механізми, раннє втручання, сімейноорієнтований підхід, Міжнародна класифікація функціонування (МКФ), якість життя, церебральний параліч

Анотація

Порушення нейророзвитку, зокрема церебральний параліч та інші ураження центральної нервової системи, часто супроводжуються стійкими руховими обмеженнями в дітей раннього віку. Ефективне відновлення рухових функцій залежить від своєчасного впровадження реабілітаційних втручань, що базуються на принципах нейропластичності, індивідуалізованого підходу й активного включення сім’ї. З огляду на соціальні, географічні та інфраструктурні бар’єри телереабілітація набуває особливого значення як засіб забезпечення безперервності, доступності та персоналізації допомоги.

Метою роботи є аналіз літературних джерел щодо ефективності телереабілітаційних програм у відновленні рухових функцій у дітей з неврологічною патологією. Узагальнено дані рандомізованих досліджень, систематичних і скопінг-оглядів, які оцінювали вплив дистанційних втручань на моторну функцію, участь, активність та якість життя дітей. Особливу увагу приділено клінічним інструментам оцінювання, зокрема Gross Motor Function Measure (GMFM) − Шкала оцінки великої моторики; Pediatric Evaluation of Disability Inventory (PEDI) − Педіатричний інструмент оцінки функціональної обмеженості; Canadian Occupational Performance Measure (COPM) − Канадський інструмент оцінки виконання діяльності, а також підходів, що базуються на Міжнародній класифікації функціонування (МКФ) / International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF).

Показано, що телереабілітація сприяє покращенню моторного розвитку, зниженню функціональних обмежень і більш активному включенню сім’ї у процес втручання. Найефективнішими виявилися програми, які поєднують структуровану домашню активність, регулярний моніторинг фахівцем і використання цифрових засобів − мобільних застосунків, відеозв’язку, ігрових платформ та віртуальної реальності. Водночас підкреслюється потреба у стандартизації телереабілітаційних протоколів, розширенні доказової бази й забезпеченні рівного доступу до технологій.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

World Health Organization. Cerebral palsy: key facts. 2023. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/cerebral-palsy

Tamboosi ME, Al Khathami S, El Shamy SM. The effectiveness of tele rehabilitation on improvement of daily living activities in children with cerebral palsy: narrative review. Bull Faculty Phys Ther. 2021; 26:40. DOI: https://doi.org/10.1186/s43161-021-00055-7 DOI: https://doi.org/10.1186/s43161-021-00055-7

Bogilović S, Marković M, et al. Motor learning-based telerehabilitation improves quality of life in children with cerebral palsy during the COVID 19 pandemic: RCT. Turk J Phys Med Rehabil. 2023; 69(2):100-109. DOI: https://doi.org/10.5505/tftrd.2023.10579

Pagaki Skaliora M, Morrow E, Theologis T. Telehealth and Remote Interventions for Children With Cerebral Palsy: Scoping Review. JMIR Rehabil Assist Technol. 2022 Oct 17; 9(4):e36842. DOI: https://doi.org/10.2196/36842 DOI: https://doi.org/10.2196/36842

Ismail FY, Shapiro BK. What are the roles of neuroplasticity and neurogenesis in cerebral palsy? Neurotherapeutics. 2019; 16(1):3-12. DOI: https://doi.org/10.1007/s13311-018-00697-4

Camden C, Silva M. Pediatric telehealth: Opportunities created by the COVID-19 and suggestions to sustain its use to support families of children with disabilities. Phys Occup Ther Pediatr. 2021; 41(1):1-17. DOI: https://doi.org/10.1080/01942638.2020.1825032 DOI: https://doi.org/10.1080/01942638.2020.1825032

Brewer W, Collins D, et al. The feasibility and acceptability of telehealth interventions for children with neurodisability: a scoping review. Disabil Rehabil. 2022; 44(11):2593-2605. DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2020.1834001

Mahdi M, Abu Awad Y, et al. Role of telerehabilitation in the rehabilitation of children with cerebral palsy during COVID 19: a scoping review. J Rehabilitation Telemed. 2024; 28:120-132. DOI: https://doi.org/10.1097/JRT.0000000000000108

Kim J, Choi W, et al. Effects of home-based virtual reality rehabilitation for children with cerebral palsy: a randomized controlled trial. NeuroRehabilitation. 2021; 48(3):299-308. DOI: https://doi.org/10.3233/NRE-201568

Turolla A, Rossettini G, et al. Musculoskeletal physical therapy during the COVID-19 pandemic: is telerehabilitation the answer? Phys Ther. 2020; 100(8):1260-1264. DOI: https://doi.org/10.1093/ptj/pzaa093 DOI: https://doi.org/10.1093/ptj/pzaa093

Gökcen A, Şahin N, et al. Effect of a virtual reality mediated gamified rehabilitation program on upper limb functions in children with hemiplegic cerebral palsy: RCT. Dev Med Child Neurol. 2021; 63(4):480-487. DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.14762 DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.14762

McIntyre S, Novak I, Cusick A. Consensus on a definition of cerebral palsy for clinical and research use. Dev Med Child Neurol. 2022; 64(1):89-93. DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.14979 DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.14979

Swann C, Kolehmainen N, et al. A systematic review of digital interventions to improve outcomes for children with physical disabilities. J Med Internet Res. 2021; 23(7):e22330. DOI: https://doi.org/10.2196/22330 DOI: https://doi.org/10.2196/22330

Aras B, Aras Ö, Şahin N. Effects of a telerehabilitation-based structured home program on activity, participation and goal achievement in preschool children with cerebral palsy: a triple-blinded randomized controlled trial. Children (Basel). 2023; 10(3):424. DOI: https://doi.org/10.3390/children10030424 DOI: https://doi.org/10.3390/children10030424

Kairy D, Lehoux P, Vincent C, Visintin M. Systematic review of clinical outcomes, clinical process, and health service utilization in telerehabilitation. Disabil Rehabil. 2019; 41(5):567-583. DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2017.1342440

Cason J. Telehealth opportunities in physical medicine and rehabilitation: implications for children and adolescents. Pediatr Phys Ther. 2020; 32(3):132-138. DOI: https://doi.org/10.1097/PEP.0000000000000687 DOI: https://doi.org/10.1097/PEP.0000000000000687

Alquraini H, Almalag H, Al-Shehri F, et al. Use of virtual reality technology for children with neurological disabilities: a systematic review. J Med Internet Res. 2021; 23(3):e23490. DOI: https://doi.org/10.2196/23490

Pellegrino LJ, Schulz SW, Modersitzki F, et al. Quality assessment and review of telerehabilitation in pediatric populations. Int J Telerehabil. 2022; 14(1):45-60. DOI: https://doi.org/10.5195/ijt.2022.6489

Novak I, Morgan C, Fahey M, et al. Early, accurate diagnosis and early intervention in cerebral palsy: advances in diagnosis and treatment. JAMA Pediatr. 2020; 174(9):884-893. DOI: https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2020.0930

Kwon J, Kim H. Effects of a family-centered telerehabilitation program on quality of life and motor function in children with cerebral palsy. Disabil Rehabil. 2023; 45(8):1225-1233. DOI: https://doi.org/10.1080/09638288.2021.1902745

Novak I, et al. A systematic review of interventions for children with cerebral palsy: state of the evidence. Dev Med Child Neurol. 2021; 63(12):1361-1372. DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.14946 DOI: https://doi.org/10.1111/dmcn.14946

Kairy D, et al. Patient and caregiver experiences with telerehabilitation in pediatric neurological conditions: a qualitative study. J Telemed Telecare. 2021; 27(8):472-480. DOI: https://doi.org/10.1177/1357633X20975818

Leonardi G, Pesce C, et al. Neurophysiological effects of virtual reality-based rehabilitation in children with hemiplegic cerebral palsy. Brain Sci. 2021; 11(5):654. DOI: https://doi.org/10.3390/brainsci11050654 DOI: https://doi.org/10.3390/brainsci11050654

O’Sullivan PB, Burns SP, et al. Motivation and engagement in telehealth-based pediatric rehabilitation: A mixed methods study. Arch Phys Med Rehabil. 2022; 103(4):701-709. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2021.11.017

Kruse M, Ekblom Ö, et al. Effects of remote physical therapy on sleep and emotional well-being in children with cerebral palsy. Sleep Med. 2023; 100:35-42. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sleep.2022.10.018 DOI: https://doi.org/10.1016/j.sleep.2022.10.018

Tanaka M, Kudo S, et al. Enhancing cognitive understanding through virtual avatars in pediatric telerehabilitation. J Child Neurol. 2021; 36(8):702-709. DOI: https://doi.org/10.1177/08830738211007223

Choi H, Lim J, et al. A meta-analysis of telehealth effectiveness in motor rehabilitation of children with cerebral palsy. Phys Ther Rev. 2022; 27(2):79-88. DOI: https://doi.org/10.1080/10833196.2022.2037101

Xu Q, Zhao H, et al. Multisensory VR rehabilitation program improves gross motor and communication skills in preschool children with CP: Pilot RCT. Dev Neurorehabil. 2023; 26(2):79-86. DOI: https://doi.org/10.1080/17518423.2022.2108935

Verma R, Garg RK, et al. Tele-rehabilitation and neurodevelopmental outcomes in children: A systematic review. NeuroRehabilitation. 2022; 50(1):45-60. DOI: https://doi.org/10.3233/NRE-211295

Heikenfeld J, Jajack A, Rogers J, et al. Wearable sensors: modalities, challenges, and prospects. Lab on a Chip. 2018; 18(2):217-248. Available from: https://doi.org/10.1039/C7LC00914C DOI: https://doi.org/10.1039/C7LC00914C

Patel S, Park H, Bonato P, Chan L, Rodgers M. A review of wearable sensors and systems with application in rehabilitation. Journal of NeuroEngineering and Rehabilitation. 2021; 18:62. Available from: https://doi.org/10.1186/s12984-021-00858-x

Rahman MA, Mollah MNH, Hussain N, et al. Smart wearable sensors in pediatric rehabilitation: A review. Children (Basel). 2022; 9(11):1692. Available from: https://doi.org/10.3390/children9111692 DOI: https://doi.org/10.3390/children9111692

Bonato P. Wearable sensors and systems. From enabling technology to clinical applications. IEEE Engineering in Medicine and Biology Magazine. 2021; 40(5):25-32. Available from: https://doi.org/10.1109/MEMB.2021.3084545