THE ROLE OF PHYSICAL REHABILITATION IN MAINTAINING HEALTH AND IMPROVING THE QUALITY OF LIFE OF THE ELDERLY

I. V. Mezentseva; O. S. Pavlovych; V. D. Yarlykova

doi:10.21802/artm.2024.4.32.117

Автор(и)

I. V. Mezentseva Private Higher Education Institution “Academy of Recreational Technologies and Law” https://orcid.org/0000-0002-1455-9708
O. S. Pavlovych Private Higher Education Institution “Academy of Recreational Technologies and Law” https://orcid.org/0000-0002-3840-6933
V. D. Yarlykova Private Higher Education Institution “Academy of Recreational Technologies and Law” https://orcid.org/0000-0002-6993-9433

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2024.4.32.117

Ключові слова:

фізична реабілітація, реабілітаційні програми, тренування, мотивація, старіння, функціональна здатність, опорно-руховий апарат, якість життя, окислювальний стрес, аеробні вправи, кардіореспіраторна підготовка

Анотація

Дана стаття присвячена проблемі оптимізації програми фізичної реабілітації літніх людей. Актуальність теми зумовлена збільшенням кількості людей похилого віку серед населення та необхідністю підтримки їх фізичного та психологічного благополуччя. Фізіологічний процес старіння супроводжується якісними та кількісними змінами практично у всіх органах людини. Ці складні, але незворотні природні процеси зрештою призводять до обмеження психофізичних та відновних можливостей організму. Одним зі шляхів забезпечення нормального функціонування організму літніх людей є ведення здорового способу життя та оптимальний рівень фізичної активності. Фізична реабілітація має важливе значення для збереження здоров’я людей похилого віку, покращення їх рухливості, зниження ризику падінь і підвищення загального життєвого тонусу. Основна мета діяльності у літніх людей, з особливим акцентом на фізичні вправи самостійне функціонування, гальмування прогресивних інволюційних змін, поліпшення самопочуття, збереження правильної фігури, поліпшення рівноваги. Відповідна фізична активність для людей похилого віку може значно вплинути на їх ставлення для себе та середовища, в якому вони функціонують, підвищуючи «якість життя» і таким чином приносить задоволення. Особлива увага в статті приділяється практичним аспектам впровадження фізичної реабілітації, включаючи розробку індивідуалізованих програм вправ, адаптованих до потреб і можливостей літніх людей. Вказується на необхідність постійного моніторингу прогресу і коригування програм фізичних вправ відповідно до індивідуальних результатів. Загалом, стаття підкреслює значення фізичної реабілітації як важливого інструмента для покращення здоров’я і якості життя літніх людей, а також надає рекомендації для практичного застосування фізичних вправ у реабілітаційних програмах. Подальші дослідження будуть спрямовані на встановлення оптимальних методів і стратегій фізичної реабілітації. Стаття буде цікава медичним працівникам, науковцям, представникам органів охорони здоров'я, літнім людям та їхнім родинам, а також громадським і благодійним організаціям.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

I. V. Mezentseva, Private Higher Education Institution “Academy of Recreational Technologies and Law”

-
O. S. Pavlovych, Private Higher Education Institution “Academy of Recreational Technologies and Law”

-
V. D. Yarlykova, Private Higher Education Institution “Academy of Recreational Technologies and Law”

-

Посилання

Angulo J, El Assar M, Álvarez-Bustos A, Rodríguez-Mañas L. Physical activity and exercise: Strategies to manage frailty. Redox Biology [Internet]. 2020 Aug;35:101513. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.redox.2020.101513 DOI: https://doi.org/10.1016/j.redox.2020.101513

Collado-Mateo D, Lavín-Pérez AM, Peñacoba C, Del Coso J, Leyton-Román M, Luque-Casado A, et al. Key Factors Associated with Adherence to Physical Exercise in Patients with Chronic Diseases and Older Adults: An Umbrella Review. International Journal of Environmental Research and Public Health [Internet]. 2021 Feb 19;18(4):2023. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/ijerph18042023 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18042023

Xing Y, Yang SD, Wang MM, Feng YS, Dong F, Zhang F. The Beneficial Role of Exercise Training for Myocardial Infarction Treatment in Elderly. Frontiers in Physiology [Internet]. 2020 Apr 24;11. Available from: http://dx.doi.org/10.3389/fphys.2020.00270 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00270

Physical Activity as a Determinant of Healthy Aging. Prevention and Management of Cardiovascular and Metabolic Disease [Internet]. 2023 Apr 14;159–67. Available from: http://dx.doi.org/10.1002/9781119833475.ch11 DOI: https://doi.org/10.1002/9781119833475.ch11

Healthy Aging. Prevention and Management of Cardiovascular and Metabolic Disease [Internet]. 2023 Apr 14;91–104. Available from: http://dx.doi.org/10.1002/9781119833475.ch7 DOI: https://doi.org/10.1002/9781119833475.ch7

Lazosky A. Mental Health, Aging, and Physical Activity. Physiology of Exercise and Healthy Aging [Internet]. 2021;165–74. Available from: http://dx.doi.org/10.5040/9781718235922.ch-009 DOI: https://doi.org/10.5040/9781718235922.ch-009

Chittrakul J, Siviroj P, Sungkarat S, Sapbamrer R. Multi-System Physical Exercise Intervention for Fall Prevention and Quality of Life in Pre-Frail Older Adults: A Randomized Controlled Trial. International Journal of Environmental Research and Public Health [Internet]. 2020 Apr 29;17(9):3102. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/ijerph17093102 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17093102

Otones P, García E, Sanz T, Pedraz A. A physical activity program versus usual care in the management of quality of life for pre-frail older adults with chronic pain in primary care: randomized controlled trial. 2020 Jun 19; Available from: http://dx.doi.org/10.21203/rs.3.rs-33919/v1 DOI: https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-33919/v1

Effectiveness of a Physical Activity Intervention for Pre-frail Older Adults With Chronic Pain. Case Medical Research [Internet]. 2019 Aug 5; Available from: http://dx.doi.org/10.31525/ct1-nct04045535 DOI: https://doi.org/10.31525/ct1-nct04045535

Han CY, Sharma Y, Yaxley A, Baldwin C, Woodman R, Miller M. Individualized Hospital to Home, Exercise-Nutrition Self-Managed Intervention for Pre-Frail and Frail Hospitalized Older Adults: The INDEPENDENCE Randomized Controlled Pilot Trial. Clinical Interventions in Aging [Internet]. 2023 May;Volume 18:809–25. Available from: http://dx.doi.org/10.2147/cia.s405144 DOI: https://doi.org/10.2147/CIA.S405144

Izquierdo M, Duque G, Morley JE. Physical activity guidelines for older people: knowledge gaps and future directions. The Lancet Healthy Longevity [Internet]. 2021 Jun;2(6):e380–3. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/s2666-7568(21)00079-9 DOI: https://doi.org/10.1016/S2666-7568(21)00079-9

Garcia Meneguci CA, Meneguci J, Sasaki JE, Tribess S, Júnior JSV. Physical activity, sedentary behavior and functionality in older adults: A cross-sectional path analysis. Reppermund S, editor. PLOS ONE [Internet]. 2021 Jan 29;16(1):e0246275. Available from: http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0246275 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0246275

Rodrigues F, Domingos C, Monteiro D, Morouço P. A Review on Aging, Sarcopenia, Falls, and Resistance Training in Community-Dwelling Older Adults. International Journal of Environmental Research and Public Health [Internet]. 2022 Jan 13;19(2):874. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/ijerph19020874 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19020874

Farrell E, Fox S. 149 Power-agers: the effect of Progressive Resistance Training (PRT) on sarcopenia status of community dwelling older adults. Age and Ageing [Internet]. 2023 Sep;52(Supplement_3). Available from: http://dx.doi.org/10.1093/ageing/afad156.013 DOI: https://doi.org/10.1093/ageing/afad156.013

MacNeil M, Hirslund E, Baiocco-Romano L, Kuspinar A, Stolee P. A scoping review of the use of intelligent assistive technologies in rehabilitation practice with older adults. Disability and Rehabilitation: Assistive Technology [Internet]. 2023 Jul 27;19(5):1817–48. Available from: http://dx.doi.org/10.1080/17483107.2023.2239277 DOI: https://doi.org/10.1080/17483107.2023.2239277

Liu X, Shen PL, Tsai YS. Dance intervention effects on physical function in healthy older adults: a systematic review and meta-analysis. Aging Clinical and Experimental Research [Internet]. 2020 Jan 1;33(2):253–63. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/s40520-019-01440-y DOI: https://doi.org/10.1007/s40520-019-01440-y

Guo X bin, Tang L, Zhang X yang. Effects of different exercise types on balance function in healthy older adults and Parkinson’s patients：A systematic review and meta-analysis [Internet]. INPLASY - International Platform of Registered Systematic Review and Meta-analysis Protocols; 2024 Jul. Available from: http://dx.doi.org/10.37766/inplasy2024.7.0042 DOI: https://doi.org/10.37766/inplasy2024.7.0042

Physical Activity, Longevity, and Physical Health. Physical Activity ampnumx0026; Behavioral Medicine Physical activity ampnumx0026; behavioral medicine [Internet]. :16–40. Available from: http://dx.doi.org/10.4135/9781452233765.n2 DOI: https://doi.org/10.4135/9781452233765.n2

Strulik H, Werner K. Time-inconsistent health behavior and its impact on aging and longevity. Journal of Health Economics [Internet]. 2021 Mar;76:102440. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.jhealeco.2021.102440 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhealeco.2021.102440

Barranco-Ruiz Y, Paz-Viteri S, Villa-González E. Dance Fitness Classes Improve the Health-Related Quality of Life in Sedentary Women. International Journal of Environmental Research and Public Health [Internet]. 2020 May 26;17(11):3771. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/ijerph17113771 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17113771

El Assar M, Álvarez-Bustos A, Sosa P, Angulo J, Rodríguez-Mañas L. Effect of Physical Activity/Exercise on Oxidative Stress and Inflammation in Muscle and Vascular Aging. International Journal of Molecular Sciences [Internet]. 2022 Aug 5;23(15):8713. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/ijms23158713 DOI: https://doi.org/10.3390/ijms23158713