FEATURES OF THE PSYCHO-EMOTIONAL STATE IN ADOLESCENTS WITH DIFFERENT HEAT SENSITIVITY

S.N.  Vadzyuk; T.V.  Dzhyvak

doi:10.21802/artm.2023.3.27.20

Автор(и)

S.N. Vadzyuk I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil, Ukraine, Department of Physiology, Bioethics and Biosafety, Ternopil, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9105-8205
T.V. Dzhyvak I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil, Ukraine, Department of Physiology, Bioethics and Biosafety, Ternopil, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9367-9742

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2023.3.27.20

Ключові слова:

психологічні особливості, настрій, тривога, адаптація, стрес, студенти

Анотація

Зміни клімату та глобальне потепління стали однією з головних проблем сучасного світу, згубно впливаючи на наше навколишнє середовище і суспільство в цілому. Дана стаття присвячена дослідженню впливу теплочутливості на психічний стан студентів в умовах сучасного глобального потепління. Актуальність проблеми полягає в тому, що зміни клімату стають не тільки екологічними викликами, але і впливають на психологічну стійкість та благополуччя людей. Метою даного дослідження було оцінити особливості психоемоційного стану в осіб юнацького віку з різною теплочутливістю. У процесі дослідження обстежено 150 осіб юнацького віку (від 17 до 21 років згідно критеріїв ВООЗ) , які навчаються в ТНМУ ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України. Визначення рівнів теплочутливості проводилося шляхом заповнення респондентами опитувальника "Рівні теплочутливості" та проведення теплової проби. Згідно з методикою, серед 150 обстежуваних осіб, 94 особи віднесли до групи (А) з нижчою теплочутливістю, а 56 осіб мали вищий рівень теплочутливості (група Б).

Оцінка особистісних характеристик проводилася за допомогою комплексу методик: тест САН (самооцінка, активність, настрій), методика «Самооцінка психічних станів» (Г. Ю. Айзенко); шкала тривоги Спілберга (STAI), тест нервово-психічної адаптації. В результаті дослідження було встановлено, що особи з нижчою теплочутливістю є емоційно більш стійкими і можуть адекватніше реагувати на стресові фактори навколишнього середовища, такі як різкі коливання добових температур. Також виявлено, що група осіб з нижчою теплочутливістю виявила більш успішно налагоджений механізм адаптації до навколишнього середовища, порівняно із групою з вищою теплочутливістю. Це дослідження підтверджує важливість врахування теплочутливості при аналізі психоемоційного стану людей, але також надає основи для подальших досліджень у цьому напрямку.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Gabric AJ. The Climate Change Crisis: A Review of Its Causes and Possible Responses. Atmosphere. 2023; 14(7):1081. DOI: https://doi.org/10.3390/atmos14071081

Salvador Costa M, Leitão A, Silva R, et al. Climate Change Prevention through Community Actions and Empowerment: A Scoping Review. International journal of environmental research and public health. 2022; 19(22):14645. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph192214645

Lomas T, VanderWeele TJ. The Mental Illness-Health Matrix and the Mental State Space Matrix: Complementary meta-conceptual frameworks for evaluating psychological states. J Clin Psychol. 2023;79(8):1902-1920. DOI: https://doi.org/10.1002/jclp.23512

He M, Hu S, Lu M, et al. Association between thermal response and endogenous dopamine: Step-change environments in winter. J Therm Biol. 2023;112:103447. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jtherbio.2022.103447

Yaribeygi H, Panahi Y, Sahraei H, Johnston TP, Sahebkar A. The impact of stress on body function: A review. EXCLI J. 2017;16:1057-1072. DOI: https://doi.org/10.17179/excli2017-480

Inagaki TK, Human LJ. Physical and social warmth: Warmer daily body temperature is associated with greater feelings of social connection. Emotion. 2020;20(6):1093-1097. DOI: https://doi.org/10.1037/emo0000618

De Gucht V, Wilderjans TF, Garcia FK, Maes S. Dimensionality and validation of the Highly Sensitive Person Scale (HSPS) in a Dutch general population sample and two clinical samples. Journal of Individual Differences. 2023;44(3):205–213.

Yaribeygi H, Panahi Y, Sahraei H, Johnston TP, Sahebkar A. The impact of stress on body function: A review. EXCLI J. 2017;16:1057-1072. DOI: https://doi.org/10.17179/excli2017-480

WMA, World Medical Association: Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. Seoul. 2008. Available from: http://www.wma.net/en/30publications/10policies/b3/index.html. [date access 26.08.2021]

Vadzyuk SN, Dzhyvak TV, Huk VO. Literary and written work of a scientific nature "Questionnaire: Levels of heat sensitivity". Certificate of copyright registration for the work No. 115529 dated 01.11.2022. Available from: https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1730421/ (in Ukrainian)

Vadzyuk SN, Dzhyvak TV, Huk VO, Dzhyvak VH. Literary and written work of scientific nature "Methodology for determining individual heat sensitivity by exposure to the thermal factor on the human body". Certificate of copyright registration for the work No. 119974 dated 22.06.2023. Available from: https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1751954/ (in Ukrainian)

Malinauskas R, Vaicekauskas A. Well-being, activity, mood and optimistic way of thinking of adolescent athletes. Sveikatos mokslai. 2013;23(2):25-27.

Rozov VI. Adaptyvni antystresovi psykhotekhnolohii: navchalnyi posibnyk. Kyiv: Kondor/2005. 278 p. (in Ukrainian)

Han Y, Fan J, Wang X, et al. Factor Structure and Gender Invariance of Chinese Version State-Trait Anxiety Inventory (Form Y) in University Students. Front Psychol. 2020;11:2228. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.02228

Liba NS, Martseniuk MO, Medvid LI. Empirychne doslidzhennia nervovo-psykhichnoi stiikosti studentskoi molodi humanitarnykh ta ekonomichnykh spetsialnostei. Naukovyi visnyk Mukachivskoho derzhavnoho universytetu. Seriia "Ekonomika". 2019;2(12):33-39. (in Ukrainian)

Faichak RI. Vplyv osobystisnoi ta reaktyvnoi tryvozhnosti na riven fizychnoi pidhotovlenosti litseistiv. Psykholohiia fizychnoho vykhovannia i sportu. 2006:116-119.