THE INFLUENCE OF THE PLANT ADAPTOGENE "VICTORIN" ON THE FUNCTIONAL STATE OF THE CARDIOVASCULAR SYSTEM IN PERSONS WITH INCREASED THERMAL SENSITIVITY.

V.O.  Huk; S.N.  Vadzyuk

doi:10.21802/artm.2023.2.26.8

Автор(и)

V.O. Huk ТНМУ імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0001-9210-4859
S.N. Vadzyuk Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського https://orcid.org/0000-0001-9105-8205

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2023.2.26.8

Ключові слова:

підвищена теплочутливість, серцево-судинна система, адаптаційний потенціал, стресостійкість, рослинні адаптогени

Анотація

Резюме. Вступ. Глобальне потепління – це найактуальніша екологічна проблема сьогодення. Встановлено, що задля виживання в умовах зміни клімату організму людини необхідне оптимальне функціонування серцево-судинної системи. Для підвищення резистентності організму до дії несприятливих факторів навколишнього середовища використовуються такі засоби, як адаптогени.

Мета дослідження. Дослідити вплив рослинного адаптогену «Вікторін» на функціональний стан серцево-судинної системи здорових осіб із підвищеною чутливістю до тепла.

Матеріали і методи дослідження. Відібрано 14 здорових студентів віком 17-20 років із підвищеною чутливістю до температури. Усім особам пропонувалось вживати щоденно в першій половині дня протягом 30 днів по 1 капсулі рослинного препарату «Вікторін». Оцінка суб’єктивних змін загального стану, самопочуття та функціонального стану серцево-судинної системи за допомогою індексу Робінсона, показника реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стрес, індексу Кердо, визначення адаптаційного потенціалу за методикою Р.М. Баєвського проводилася в 1-ий, 15-ий і 30-й день дослідження.

Результати дослідження. Усі обстежувані на 30-й день дослідження зазначили, що відчувають кращу переносимість спеки, комфортніше себе почувають в умовах підвищення температури навколишнього середовища. Встановлена тенденція до зменшення середнього значення індексу Робінсона на 10 ум.од. (10,1%), порівняно із 1-им днем дослідження. Середнє значення показника реакції серцево-судинної системи на психоемоційний стрес на 30-й день зменшилось на 0,147 ум.од. (11%) (р<0,01). Після 30-ти денного прийому рослинного адаптогену «Вікторін» виявлено зменшення тонусу симпатичної нервової системи та зсув її у бік автономної рівноваги. Значення адаптаційного потенціалу на 30-й день дослідження на 9,3% менше, порівняно із вихідними показниками (р<0,01).

Висновки. Прийом рослинного адаптогену в осіб із вищою чутливістю до тепла обумовив тенденцію до збільшення резервних можливостей серцево-судинної системи і економнішу її діяльність, сприяв збільшенню стресостійкості, зменшенню тонусу симпатичної нервової системи та збільшенню адаптаційного потенціалу.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Bhatasara S. Debating sociology and climate change. Journal of Integrative Environmental Sciences. 2015;12(3):217-233. doi: 10.1080/1943815X.2015.1108342.
2. Wang Y, Wang A, Zhai J, Jiang T, Su B, Yang J, Wang G, Liu Q, Gao C, Kundzwicz Z, et al. Tens of thousands additional deaths annually in cities of China between 1.5 ◦C and 2 ◦C warming. Natr. Comms. 2019.
3. Sun Q, Miao C, Hanel M, Borthwick A, Duan Q. Global heast stress on health, wildfires, and agricultural crops under different levels of climate warming. Environ. Int. 2019;128:125–136.
4. IPCC. Global warming of 1.5 ◦C: an IPCC special report on the impacts of global warming of 1.5 ◦C above pre-industrial levels and related global greenhouse gas emission pathways, in the context of strengthening the global response to the threat of climate change. Sustainable development, and efforts to eradicate poverty [Internet]. Intergovernmental panel on climate change. 2018. Available online: https://www.ipcc.ch/sr15/download/
5. V Ukraini cherez viinu kilkist vykydiv vuhletsiu zrosla na chvert [Internet]. [cited 2023 May 11]. Available from: https://ecopolitic.com.ua/ua/news/v-ukraini-cherez-vijnu-kilkist-vikidiv-vuglecju-zrosla-na-chvert/
6. Hanna EG, Tait PW. Limitations to thermoregulation and acclimatization challenge human adaptation to global warming. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2015;12:8034-8074. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph120708034.
7. Jacobsen AP, Khiew YC, Duffy E, O'Connell J, Brown E, Auwaerter PG, Blumenthal RS, Schwartz BS, McEvoy JW. Climate change and the prevention of cardiovascular disease. American Journal of Preventive Cardiology. 2022;12:100391. doi: https://doi.org/10.1016/j.ajpc.2022.100391.
8. Pluess M. Individual differences in environmental sensitivity. Child Development Perspectives. 2015;9(3):138-143. doi: https://doi.org/10.1111/cdep.12120
9. Vadzyuk SN, Kharkovska TV, Huk VO, et al. Prognostic criteria for the selection of individuals with different heat sensitivity. Wiadomosci Lekarskie. 2022;275(5):1370–1375. doi: 10.36740/WLek202205225.
10. Huk VO. Assessment of aerobic productivity, endurance and resistance to adverse environmental factors in persons with different thermal sensitivities. «The current state of development of world science: characteristics and features»: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the IV International Scientific and Theoretical Conference, December 16, 2022. Lisbon, Portuguese Republic: European Scientific Platform. 150-151 p.
11. Yakovlieva LV, Mishchenko OYa, Larianovska YuB ta in. Eksperymentalne vyvchennia novykh adaptohennykh zasobiv: metod. rek. 2009. 38 p.
12. Brekhman YY. Chelovek y byolohychesky aktyvnыe veshchestva. L.: Nauka. 1980. 120 p.
13. Yalovyk VT, Yalovyk AV. Teoriia i metodyka vidnovlennia pratsezdatnosti: pidruchnyk. Lutsk: Vezha-Druk. 2017. 216 p.
14. Yalovyk V, Yalovyk A. Funktsionalni farmakolohichni zasoby vidnovlennia v sporti [Tekst]: metod. rozrobka. Lutsk: Vezha-Druk. 2020:64.
15. Viktorin kapsuly №30 [Internet]. [cited 2023 May 13]. Available from: https: //tabletki.ua/uk/Викторин/1040512/
16. Apanasenko HL. Sanolohiia (medychni aspekty valeolohii): pidruchnyk dlia likariv-slukhachiv zakladiv (fakultetiv) pisliadyplomnoi osvity. L.: PP “Kvart”. 2011. 303 p.
17. Bohdanovska NV, Malikov MV, Kalonova IV. Diahnostyka i monitorynh stanu zdorovia: pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Zaporizhzhia: ZNU. 2015. 264 p.
18. Kerdo I. Einaus datender blutzirkulationkalkulierter index zur beurteilung der vegetativen tonuslage. Acta neurovegetativa. 1966; 29(2):250-268.
19. Baevskyi RM. Prohnozyrovanye sostoianyi na hrany normы y patolohyy. M., 1979. 298 p.
20. Thayer JF, Yamamoto SS, Brosschot JF. The relationship of autonomic imbalance, heart rate variability and cardiovascular disease risk factors. Int. J. Cardiol. 2009;141(2):122-131.
21. Huikuri HV, Perkiömäki JS, Maestri R, Pinna GD. Clinical impact of evaluation of cardiovascular control by novel methods of heart rate dynamics. Philos. Transact. a Math. Phys. Eng. Sci. 2009;367:1223-1238.
22. Udovenko MB, Tarasenko HV, Nikitina OO. Marketynhovi doslidzhennia rynku likarskykh zasobiv na osnovi pryrodnykh adaptoheniv [Tekst]. Fizyko-orhanichna khimiia, farmakolohiia ta farmatsevtychna tekhnolohiia biolohichno aktyvnykh rechovyn: zbirnyk naukovykh prats/za zah. red. A. F. Popova. Kyiv: KNUTD. 2019;2(1):371-379.