МІКРОБІОЛОГІЧНЕ ТА ГІСТОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АНТИСЕПТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПРОЛОНГОВАНОЇ ДІЇ В ЛІКУВАННІ РАН ПАЦІЄНТІВ З ОПІКАМИ

Анотація

В роботі представлені результати дослідження особливостей процесу ранозагоєння та мікробної колонізації ран хворих з важкими опіками (n=61; площа 10-60%) при місцевому застосуванні декасану та антимікробної композиції (АМК) декаметоксину (ДКМ). Порівняльне мікробіологічне дослідження ефективності застосування декасану в обробці ран та подальшим накладанням марлі, імпрегнованої АМК показало раннє зниження кількості мікроорганізмів нижче 10⁵ КУО/мл (7 доба), в порівнянні з традиційною місцевою терапією повідон-йодом та волого-висихаючими пов’язками з цим антисептиком. При застосуванні засобів на основі ДКМ, доведено виражені гістологічні відмінності перебігу ранового процесу в пацієнтів з важкими опіками, що свідчили про ранній початок інтенсивного ранозагоєння та пролонгацію запалення в ранах групи порівняння. При застосуванні декасану і АМК гістологічно встановлено появу ранніх компенсаторно-пристосувальних процесів безпосередньо у тканинах, прилеглих до імплантанта (7 доба – посилення судинної реакції, клітинна інфільтрація; 14 доба – відновлення тканинного кровообігу, початок формування грануляційної тканини та часткове відновлення епітеліального покриву) , через 21 добу – повноцінну регенерацію шкіри з усіма дериватами (площа ран до 30 %) або ознаки серозного запалення (рани більше 31 % поверхні тіла)). При застосуванні повідон-йоду загоєння ран все ще було незавершеним (21 доба).