ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ НЕЙРОМ’ЯЗОВИХ З’ЄДНАНЬ ЖУВАЛЬНОГО І СКРОНЕВОГО М’ЯЗІВ У ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ

  • О. Є. Кошкін
Ключові слова: нейром’язовий синапс, нейром’язове з’єднання, скроневий м’яз, жувальний м’яз.

Анотація

Резюме. Скроневий і жувальний м’язи є одними із складових компонентів жувального апарату і беруть участь у багатьох функціях організму: жуванні, ковтанні, диханні, мові. Порушення функцій жувальних м'язів є потужним етіопатогенетичним чинником виникнення аномалій положення зубів і розвитку щелеп, що призводять до аномалії прикусу. Тому метою нашої роботи було встановлення морфогенезу нейром’язових з’єднань (НМЗ) жувального і скроневого м’язів у постнатальному періоді онтогенезу.

Площа НМЗ у 2-міс тварин у скроневому та жувальному м’язах є в 1,6-1,5 раза менша від відповідних величин у 6-міс щурів (у всіх випадках р<0,05). Окремі м’язові волокна 2-міс тварин мають полінейронну іннервацію, тоді як у 6-міс вона є тільки мононейронною. У скроневому м’язі площа НМЗ і патерн галужень термінальних гілочок аксонів є вірогідно більшими за відповідні показники жувального м’яза, при цьому ця закономірність простежується у щурів різних вікових груп.

З віком вірогідно збільшуються площа нейром’язових синапсів, кількість і площа складок засинаптичної перетинки та відстань між ними, кількість синаптичних пухирців. Така перебудова нейром’язових синапсів призводить до зростання чисельності активних зон у них. Площа нейром’язових синапсів є вірогідно більшою у скроневому м’язі ніж у жувальному, при цьому синаптоархітектоніка нейром’язових синапсів у досліджуваних м’язах щурів різних вікових груп суттєво не відрізняється між собою.

Опубліковано
2020-10-06
Розділ
Оригінальні дослідження