ДО ПИТАННЯ ОЦІНКИ ЗНАЧЕННЯ ГІПЕРУРИКЕМІЇ З ПОЗИЦІЙ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ДО МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ

  • А. О. Черняєва Державна установа "Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України"
Ключові слова: гіперурикемія, метаболічний синдром, порушення глюкозного гомеостазу, цукровий діабет 2 типу

Анотація

Резюме. Цілі: проведення аналізу зв’язку гіперурикемії (ГУ) з компонентами метаболічного синдрому (МС) у випадковій популяційній вибірці.

Методи. Група обстежених (n=727) сформована за загальноприйнятими епідеміологічними підходами методом випадкової вибірки з числа робочих і службовців промислового підприємства. Вік обстежених від 18 до 65 років, середній (38,13±5,1) років. МС діагностували згідно спільної проміжної заяви IDF, NHLBI, AHA, WHF, IAS і IASO. Діагностику порушень глюкозного гомеостазу (ПГГ) здійснювали згідно рекомендацій ADA, 2012. Проводили клініко-біохімічне дослідження (антропометричні показники і рівень артеріального тиску, рівень імунореактивного інсуліну, показники ліпідограми, концентрацію сечової кислоти в крові), ступінь виразності інсулінорезистентності оцінювали за індексом HOMA2_IR. Статистичний аналіз отриманих даних проводили з використанням “Statgraphics Plus for Windows 3.0». ГУ діагностовано у 16,2 % осіб у випадковій статистичній вибірці.

Результати. ГУ діагностовано у 16,2 % осіб. Встановлено, що у осіб із ГУ підвищується вірогідність діагностики ПГГ в 5,1 разів, цукрового діабету (ЦД) 2 типу в 3,7 рази, ожиріння в 2,9 рази, артеріальної гіпертензії (АГ) в 2,3 рази і дисліпідемії в 1,7 рази, відповідно. Визначено, що практично кожний другий випадок ГУ в випадковій популяційній вибірці асоціюється як мінімум ще з двома компонентами МС (АГ+ожиріння), в кожному четвертому випадку – з трьома компонентами (АГ+ожиріння+дисліпідемія), в кожному восьмому випадку – з чотирма компонентами (АГ+ожиріння+дисліпідемія+ПГГ). Встановлено, що в кожний четвертий представник випадкової популяційної вибірки, у якого було діагностовано порушення толерантності до глюкози (ПТГ) і ЦД 2 типу, має «повний» МС; вірогідність діагностики МС у осіб з ПГГ зростає в 10 раз порівняно з популяцією.

Висновки. Якщо верифікацію «повного» МС не обмежувати обов’язковим включенням до його складу ГУ, частота діагностики у одного представника випадкової популяційної вибірки квартету симптомів (ожиріння+АГ+дисліпідемія+гіперінсулінемія) зростає в два рази і складає вже 4% від усієї випадкової популяційної вибірки. За цієї умови у кожного другого представника випадкової популяційної вибірки з ПТГ діагностують «повний» МС.

Опубліковано
2020-10-07
Розділ
Оригінальні дослідження