ФОРМУВАННЯ СТРАВОХІДНО-ТОНКОКИШКОВОГО АНАСТОМОЗУ ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ТОТАЛЬНОЇ ТА ЛАПАРО-АСИСТОВАНОЇ ГАСТРОЕКТОМІЇ У ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКУ

  • Р. І. Верещако
  • І. А. Сухін
  • О. О. Піскорський
  • О. М. Білиловець Kyiv Clinical Hospital on Railway Transport №3 "Ukrzaliznytsia"
  • Р. С. Гилевич
Ключові слова: гастректомія, стравохідно-тонкокишковий анастомоз, рак шлунку.

Анотація

Резюме. Сьогодні рак шлунку стоїть на другому місті серед причин смерті від онкологічних захворювань. Існує два варіанти хірургічного лікування потенційно виліковних пацієнтів з неметастатичним раком шлунку, це лапароскопічна та відкрита гастроектомія. Відповідно є необхідність обговорення варіантів формування стравохідно-тонкокишкового анастомозу за методиками, які максимально спрощені, надійні, безпечні для пацієнта та економічно прийнятні. В статті досліджено методи формування різних типів стравохідно-тонкокишкових анастомозів, зокрема при лапароскопічній тотальний та лапаро-асистований гастроектомії. В роботі аналізуються результати лікування всього 41 пацієнта.

Чоловіків було 29, жінок 12. Середній вік пацієнтів складав 57 ± 9 років, середній індекс маси тіла (ІМТ) 25,0 ± 2,9. З метою прогнозування операційного ризику, фізичний стан пацієнтів оцінювали за шкалою, розробленою Американським Товариством Анестезіологів (ASA). Аналіз характеристики пухлини дозволив визначити стадію онкологічного захворювання як II у 17 пацієнтів та III у 24 пацієнтів. Вибір методу формування анастомозу залежить від досвіду хірурга, анатомічних особливостей пацієнта та економічної складової за кількістю розхідних матеріалів.

7 пацієнтам була виконана лапароскопічна тотальна гастроектомія з формуванням інтракорпорального анастомозу. Решті 34 пацієнтам виконувалась лапаро-асистована тотальна гастроектомія з формуванням циркулярного степлерного анастомозу двома способами:

1) введення зшивального апарату через місце майбутнього анастомозу за Брауном, кукса відвідної петлі тонкої кишки зашивалась відразу після пересічення тонкої кишки, за такою методикою були сформовані стравохідно-тонкокишкові анастомози у 23 пацієнтів;

2) введення зшивального апарату через куксу тонкої кишки з подальшим її зашиванням після формування анастомозу, такий підхід використано у 11 випадках.

 

Опубліковано
2020-10-07
Розділ
Оригінальні дослідження