ДИНАМІКА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОТОВОЇ РІДИНИ ЯК МАРКЕР РИЗИКУ РОЗВИТКУ КАРІОЗНИХ УРАЖЕНЬ У ОСІБ РІЗНОГО ВІКУ, ЯКІ НАРОДИЛИСЬ МАКРОСОМАМИ

  • О. В. Гармаш Харківський національний медичний університет
Ключові слова: макросомія плоду, віддалені наслідки, карієс, ротова рідина, біохімічні маркери

Анотація

Висока інтенсивність карієсу у осіб, які були народжені великими до гестаційного віку спонукає науковців до пошуку біохімічних критеріїв ранньої та диференційної діагностики.

Мета дослідження - вивчення взаємозалежності між динамікою рівнів лептину, адипонектину, кортизолу, ТБК-АП та ІЛ-6 а також активністю α-амілази каталази та СОД в нестимульованій ротовій рідині осіб популяції Харківської області та прилеглих областей, які народились із макросомією (враховуючи антропометричні показники при народженні) /нормосомією та інтенсивністю карієсу тимчасових та постійних зубів.

Матеріали та методи дослідження. Було обстежено 210 осіб віком від 4 до 55 років. Із них 163 особи, чиї параметри при народженні були оцінені як макросомія плоду (основна група), та 47 осіб відповідного віку чиї параметри при народженні відповідали нормі (група порівняння). Учасники основної групи були розділені на підгрупи враховуючи антропометричні показники при народженні та гормональні особливості внутрішньоутробного періоду.  До підгрупи 1 були віднесені особи довгі, гармонійно розвинені при народженні, бо їх індекс маси тіла на момент народження був співставним із групою порівняння. Відповідно до гормональних особливостей розвитку ці особи внутрішньоутробно мали збалансоване співвідношення кортизолу та СТГ. До підгрупи 2 віднесли осіб із збільшеною довжиною тіла та відносно зниженою масою тіла при народженні, тобто їх пренатальний розвиток відбувався на фоні підвищеного рівню СТГ та відносної нестачі кортизолу. До підгрупи 3 були віднесені особи, які мали велику довжину та велику масу тіла при народженні. Тобто особи, які мали підвищений рівень СТГ і кортизолу. До підгрупи 4 були віднесені учасники дослідження які при народженні мали середню довжину тіла, але виражену надмірну масу тіла, їх внутрішньоутробний розвиток проходив при підвищеному рівні кортизолу та при відносній нестачі СТГ.

У ротовій рідині визначався вміст лептину, адипонектину,  ІЛ-6,  кортизолу та ТБК-активних продуктів.  Оцінювалась активність СОД, каталази та α-амілази.

Висновки. У учасників дослідження віднесених до підгруп 3 і 4 виявлено значне зростання концентрації лептину та кортизолу з одночасним зниженням рівнів адипонектину в ротовій рідині, що свідчить про дисбаланс адіпокінів і формування метаболічного запалення. Зростання рівня ТБК-АП і зниження активності супероксиддисмутази, каталази і α-амілази та підвищення рівня інтерлейкіну-6 в ротовій рідині негативно впливають на стан кісткової тканини і узгоджуються з даними про схильність до високої інтенсивності карієсу у цих осіб. У підгрупах 1 та 2, в умовах нашого дослідження, більш сприятливий прогноз стану кісткової тканини і твердих тканин зубів, зокрема.

Опубліковано
2020-04-03
Розділ
Оригінальні дослідження