ФІЛОСОФСЬКЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОГНОСТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ І «ЗДОРОВОГО СУСПІЛЬСТВА»

Анотація

У статті на основі аналізу ви­словлених українськими та зарубіжними мисли­телями положень розглядається філософське обґрунтування прогностичної концепції здоров’я людини і «здорового суспільства». Концептуаль­ний підхід до вивчення питання здоров’я люди­ни і виникнення медицини та системи охорони здоров’я започатковано в давні часи і розвинуто багатьма українськими мислителями XX - по­чатку XXI сторіччя.

Зміст статті вміщує аналіз прогностич­них ідей відомого вченого Миколи Амосова сто­совно взаємозв’язку людини і суспільства та умов підтримки «рівня здоров’я» людей, форму­вання у них «здорових потреб» у процесі ви­зрівання цивілізації. Показано значущість фізичного виховання і спорту для збереження «здорової нації» та формування «культури тілес­ності» для піднесення життєтворчості сучасної людини у «філософії спорту» сучасного дослід­ника Михайла Ібрагімова. Також розкрито прин­цип конкордизму Володимира Винниченка Розглянути важливі джерела збереження життя й здоров’я українського народу Юрієм Липою.

Автори вважають необхідним у центрі світоглядної переорієнтації поставити здорову людину як біосоціальну і духовну особу та про­понують розробити перспективну програму «Здорова людина у здоровому суспільстві».