КОНЦЕПТУАЛЬНА ПРОГНОСТИЧНА ШКАЛА ДЛЯ ПЕРЕДБАЧЕННЯ НЕЗРОЩЕННЯ ПЕРЕЛОМУ ПРИ БОЙОВИХ ТРАВМАХ ДОВГИХ КІСТОКЛОМІВ ДОВГИХ ТРУБЧАТИХ КІСТОК ПРИ БОЙОВІЙ ТРАВМІ

Анотація

Незрощення переломів довгих кісток трапляється відносно рідко, проте є одним із найтяжчих ускладнень в ортопедії та травматології. Зростання частоти високоенергетичних бойових травм призвело до збільшення кількості ускладнень, що вимагає впровадження нових підходів до їх прогнозування та лікування. У цьому дослідженні запропоновано концептуальну прогностичну шкалу для ранньої оцінки ризику уповільненої консолідації або незрощення кісток, розроблену на основі ретроспективного аналізу даних 135 дорослих пацієнтів, які проходили лікування з 2013 по 2025 рік. Для оцінки змін, зумовлених повномасштабною війною, поранених розділено на два періоди: до 2022 року (n=68) та після 2022 року (n=67). Ключовими чинниками, асоційованими з бойовою травмою, були відкриті переломи (OR=294, p<0,00001), політравма (OR=19,33, p<0,00001), застосування зовнішньої фіксації (OR=6,00, p=0,0002) та молодий вік пацієнтів (20−39 років, OR=3,27, p=0,0066). Розроблено адитивну бальну шкалу, що базується на чотирьох критеріях: локалізація перелому, метод первинної фіксації, тип перелому та наявність обтяжуючих факторів. Нарахування балів ґрунтується на логарифмічному масштабуванні відносних ризиків і коефіцієнтів шансів із подальшим клінічним коригуванням. Стратифікація ризику. Загальна сума балів визначає п'ять рівнів ризику: 1−3 бали (низький ризик, <5 %); 4−6 балів (середній ризик, 8−15 %); 7−9 балів (високий ризик, 20−35 %); 10−12 балів (дуже високий ризик, 40−60 %); 13−15 балів (екстремально високий ризик, >60 %). Імовірність ускладнень моделювали за експоненційним законом відповідно до даних досліджуваної когорти. Стратифікація ризиків: середній бал 7,6 із 52,6 % на високому ризику та 27,4 % на дуже/екстремально високому ризику. Результати внутрішньої валідації. Тестування моделі на похідній когорті підтверджує агрегацію факторів, проте вона потребує подальшої проспективної зовнішньої перевірки. Порівняно з існуючими шкалами NUSS, Zura та Hernandez, запропонована модель має кілька ключових переваг: враховує особливості бойової травми, метод первинної фіксації, простоту (розрахунок 10−15 секунд) та незалежність від ресурсів чи обладнання. Обмеження моделі включають ігнорування модифікованих ризиків та інфекцій. Попри це, шкала ефективно доповнює попередні інструменти для швидкого прогнозу, потенційно спрямовуючи вибір фіксації та тактику моніторингу. Майбутня валідація має оцінити калібрування моделі та її клінічну користь.