NATURAL ANTICOAGULANT DEFICIENCIES IN PATIENTS WITH NEPHROTIC SYNDROME: COMPARATIVE EVALUATION OF ANTITHROMBIN III, PROTEIN C AND PROTEIN S AND THEIR ASSOCIATION WITH HYPERCOAGULABILITY MARKERS

I.S. Mykhaloiko; R.I.  Yatsyshyn; I.Ya. Mykhaloiko

doi:10.21802/artm.2026.2.38.55

Автор(и)

І.C. Михалойко Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра внутрішньої медицини №1, клінічної імунології та алергології ім. акад. Є.М. Нейка, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7943-9029
Р.І. Яцишин Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра внутрішньої медицини №1, клінічної імунології та алергології ім. акад. Є.М. Нейка, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1262-5609
І.Я. Михалойко Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра хірургії ПО та урології, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6288-1806

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2026.2.38.55

Ключові слова:

нефротичний синдром, антитромбін III , протеїн C , протеїн S , гіперкоагуляція , тромбоемболічний ризик

Анотація

Нефротичний синдром (НС) асоціюється з підвищеним ризиком тромбоемболічних ускладнень, зумовлених порушеннями системи гемостазу та розвитком гіперкоагуляційного стану. Одним із ключових механізмів є дисбаланс між прокоагулянтними та антикоагулянтними факторами, зокрема дефіцит природних антикоагулянтів − антитромбіну III (AT-III), протеїну C та протеїну S.

Мета дослідження − оцінити рівні природних антикоагулянтів у пацієнтів із НС і визначити їх зв’язок із маркерами гіперкоагуляції. У дослідження включено 76 пацієнтів із первинним гломерулонефритом (ГН) і НС, які проходили лікування у 2022–2024 роках, а також 40 практично здорових осіб контрольної групи. Показники гемостазу визначали за допомогою хромогенних та коагуляційних функціональних тестів. Статистичний аналіз включав кореляційні та багатофакторні регресійні моделі.

У групі пацієнтів із НС виявлено ознаки гіперкоагуляції: концентрації D-димеру та фібриногену були достовірно вищими, ніж у здорових осіб. Одночасно спостерігалося достовірне зниження активності природних антикоагулянтів. Рівні AT-III, протеїну C та вільного протеїну S були значно нижчими у пацієнтів із НС. Кореляційний аналіз показав, що активність AT-III має найсильніші зв’язки з маркерами тяжкості НС та гіперкоагуляції: позитивну кореляцію з альбуміном сироватки та негативні − з протеїнурією, D-димером і фібриногеном.

Багатофакторний регресійний аналіз показав, що рівні альбуміну та D-димеру є незалежними предикторами зниження активності AT-III. Отримані результати свідчать, що тяжкість НС та активація коагуляційних процесів сприяють виснаженню природних антикоагулянтів. Таким чином, НС характеризується вираженим протромботичним гемостатичним профілем, у якому дефіцит антитромбіну III відіграє ключову роль у розвитку гіперкоагуляції.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Dudar I, Mykhaloiko I. The role of hemostatic disorders in the progression of chronic kidney disease. Ukr J Nephr Dial. 2019; 4(64):49-55. https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(64).2019.07 DOI: https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(64).2019.07

Gholizadeh Ghozloujeh Z, Glassock RJ, Al Jurdi A, Jhaveri KD, Heidari-Bateni G, Bajpai D, Lerma E, Wu J, Abdipour A, Norouzi S. Venous Thromboembolism Prevention in Nephrotic Syndrome: The Role of Aspirin, Vitamin K Antagonists, and Direct Oral Anticoagulants. Kidney Int Rep. 2025; 10(5):1335-1345. https://doi.org/10.1016/j.ekir.2025.02.010 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ekir.2025.02.010

Kerlin BA, Ayoob R, Smoyer WE. Epidemiology and pathophysiology of nephrotic syndrome-associated thromboembolic disease. Clin J Am Soc Nephrol. 2012; 7(3):513-20. https://doi.org/10.2215/cjn.10131011 DOI: https://doi.org/10.2215/CJN.10131011

Ponticelli C, Moroni G. Nephrotic syndrome: pathophysiology and consequences. J Nephrol. 2023; 36(8):2179-2190. https://doi.org/10.1007/s40620-023-01697-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s40620-023-01697-7

Mahmoodi BK, ten Kate MK, Waanders F, Veeger NJ, Brouwer JL, Vogt L, Navis G, van der Meer J. High absolute risks and predictors of venous and arterial thromboembolic events in patients with nephrotic syndrome: results from a large retrospective cohort study. Circulation. 2008; 117(2):224-30. https://doi.org/10.1161/circulationaha.107.716951 DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.716951

Greenberg KI, Choi MJ. Understanding Hypercoagulability with Nephrotic Syndrome: How the Clot Thickens. Clin J Am Soc Nephrol. 2023; 18(2):149-151. https://doi.org/10.2215/CJN.0000000000000054 DOI: https://doi.org/10.2215/CJN.0000000000000054

Liu YM, Gao S, Liu LJ. The risk of thromboembolic events in patients with nephrotic syndrome and relatively high albumin levels: a study over 10 years. BMC Nephrol. 2024; 25(1):301. https://doi.org/10.1186/s12882-024-03704-w DOI: https://doi.org/10.1186/s12882-024-03704-w

Abdelghani E, Waller AP, Wolfgang KJ, Stanek JR, Parikh SV, Rovin BH, Smoyer WE, Kerlin BA; the PNRC Investigators,; the NEPTUNE Investigators. Exploring the Role of Antithrombin in Nephrotic Syndrome-Associated Hypercoagulopathy: A Multi-Cohort Study and Meta-Analysis. Clin J Am Soc Nephrol. 2023; 18(2):234-244. https://doi.org/10.2215/cjn.0000000000000047 DOI: https://doi.org/10.2215/CJN.0000000000000047

Wang SS, Tang H, Ng HY, Lian JJ, Javaid MM. Thromboembolic phenomena in patients with nephrotic syndrome: pathophysiology, risk factors, prophylaxis and treatment. Br J Hosp Med (Lond). 2024; 85(1):1-10. https://doi.org/10.12968/hmed.2023.0354 DOI: https://doi.org/10.12968/hmed.2023.0354

Qiu Z, Pang X, Xiang Q, Cui Y. The Crosstalk between Nephropathy and Coagulation Disorder: Pathogenesis, Treatment, and Dilemmas. J Am Soc Nephrol. 2023; 34(11):1793-1811. https://doi.org/10.1681/asn.0000000000000199 DOI: https://doi.org/10.1681/ASN.0000000000000199

Waller AP, Troost JP, Parikh SV, Wolfgang KJ, Rovin BH, Nieman MT, Smoyer WE, Kretzler M, Kerlin BA; NEPTUNE Investigators. Nephrotic syndrome disease activity is proportional to its associated hypercoagulopathy. Thromb Res. 2021; 201:50-59. https://doi.org/10.1016/j.thromres.2021.02.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.thromres.2021.02.007

Kidney Disease: Improving Global Outcomes (KDIGO) Glomerular Diseases Work Group. KDIGO 2021 clinical practice guideline for the management of glomerular diseases. Kidney Int. 2021; 100:S1-S276. https://doi.org/10.1016/j.kint.2021.05.021 DOI: https://doi.org/10.1016/j.kint.2021.05.021

Mykhaloiko I, Yatsyshyn R, Dudar I, Kuryliv H. Evaluation of the level of antithrombin in patients with glomerulonephritis and nephrotic syndrome: A cross-sectional study. Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis. 2024; 4(84):57-64. https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(84).2024.07 DOI: https://doi.org/10.31450/ukrjnd.4(84).2024.07

Gigante A, Barbano B, Sardo L, Martina P, Gasperini ML, Labbadia R, Liberatori M, Amoroso A, Cianci R. Hypercoagulability and nephrotic syndrome. Curr Vasc Pharmacol. 2014; 12(3):512-7. https://doi.org/10.2174/157016111203140518172048 DOI: https://doi.org/10.2174/157016111203140518172048

Wu T, Tang LV, Hu Y. Venous Thromboembolism in Kidney Diseases and Genetic Predisposition. Kidney Dis (Basel). 2022; 8(3):181-189. https://doi.org/10.1159/000523777 DOI: https://doi.org/10.1159/000523777

De Pascali F, Brunini F, Rombolà G, Squizzato A. Efficacy and safety of prophylactic anticoagulation in patients with primary nephrotic syndrome: a systematic review and meta-analysis. Intern Med J. 2024; 54(2):214-223. https://doi.org/10.1111/imj.16227 DOI: https://doi.org/10.1111/imj.16227

Saeed Z, Sirolli V, Bonomini M, Gallina S, Renda G. Hallmarks for Thrombotic and Hemorrhagic Risks in Chronic Kidney Disease Patients. Int J Mol Sci. 2024; 25(16):8705. https://doi.org/10.3390/ijms25168705 DOI: https://doi.org/10.3390/ijms25168705

Gyamlani G, Molnar MZ, Lu JL, Sumida K, Kalantar-Zadeh K, Kovesdy CP. Association of serum albumin level and venous thromboembolic events in a large cohort of patients with nephrotic syndrome. Nephrol Dial Transplant. 2017; 32(1):157-164. https://doi.org/10.1093/ndt/gfw227 DOI: https://doi.org/10.1093/ndt/gfw227

Tarragón B, Han H, Navarro-Torres M, Canetta P, Wooden B, Derebail VK, Glenn D, Mottl A, Massicotte-Azarniouch D, et al. Prophylactic anticoagulation in patients with nephrotic syndrome in the Cure Glomerulonephropathy (CureGN) cohort. Clin Kidney J. 2025; 18(5):sfaf104. https://doi.org/10.1093/ckj/sfaf104 DOI: https://doi.org/10.1093/ckj/sfaf104

Gu Y, Shen W, Zhang L, Zhang J, Ying C. Deficiency of antithrombin and protein C gene in 202 Chinese venous thromboembolism patients. Int J Lab Hematol. 2014; 36(2):151-5. https://doi.org/10.1111/ijlh.12146 DOI: https://doi.org/10.1111/ijlh.12146

Kim Y, Kim SY, Chang HW, Jung JC, Lee JH, Park S, Kim JS. Analysis of Risk Factors for Heparin Resistance During Cardiac Surgery: Does Antithrombin Deficiency Cause Heparin Resistance? J Cardiothorac Vasc Anesth. 2025; 39(9):2274-2283. https://doi.org/10.1053/j.jvca.2025.04.004 DOI: https://doi.org/10.1053/j.jvca.2025.04.004