ДИНАМІКА КЛІНІЧНИХ І БІОХІМІЧНИХ СИНДРОМІВ ТА ПОКАЗНИКІВ РЕГУЛЯЦІЇ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ У ХВОРИХ НА СТЕАТОТИЧНУ ХВОРОБУ ПЕЧІНКИ Й НЕГОСПІТАЛЬНУ ПНЕВМОНІЮ У ДИНАМІЦІ ЛІКУВАННЯ КОМПЛЕКСОМ ПОХІДНИХ АМІНОКИСЛОТ

О. С. Хухліна; І. В. Рачинська

doi:10.21802/artm.2026.1.37.98

Автор(и)

О. С. Хухліна Буковинський державний медичний університет, кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, Чернівці, Україна https://orcid.org/0000-0002-1086-2785
І. В. Рачинська Буковинський державний медичний університет, кафедра внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, Чернівці, Україна https://orcid.org/0000-0003-4517-666X

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2026.1.37.98

Ключові слова:

Метаболічний синдром, COVID-19, Інсулінорезистентність

Анотація

Результати клініко-експериментальних досліджень свідчать, що SARS-CoV-2 проявляє гепатотропні властивості й може індукувати розвиток реактивного гепатиту, стеатогепатиту з формуванням фіброзних змін у печінковій паренхімі, які особливо характерні для пацієнтів з ожирінням і стеатотичною хворобою печінки, асоційованою з метаболічною дисфункцією (СХП МА). Перенесена коронавірусна інфекція, ускладнена вірусно-бактеріальною пневмонією, супроводжується медикаментозно-індукованим гепатотоксичним впливом антибактеріальних препаратів, що зумовлює прискорене прогресування СХП МА.

У дослідженні проаналізовано вплив комплексу похідних амінокислот Ліводінол® МАКС (аденозилметіонін, ацетилцистеїн, L-глутатіон) на клінічний перебіг СХП МА у пацієнтів з ожирінням І ступеня та негоспітальною вірусно-бактеріальною пневмонією середньої тяжкості, пов’язаною з COVID-19. У дослідженні взяли участь 62 хворих, яких рандомізовано розподілили на дві групи: контрольну (стандартна антибактеріальна терапія + альфа-ліпоєва кислота) та основну (стандартне лікування + Ліводінол® МАКС упродовж 30 днів).

Отримані результати показали, що у пацієнтів, які додатково приймали Ліводінол® МАКС, відзначалося суттєве зниження частоти клінічних синдромів СХП МА: астено-вегетативного, диспепсичного, абдомінально-больового, гепатомегалії (р<0,05). Крім того, зареєстровано більш виражене зменшення проявів цитолітичного синдрому, мезенхімального запалення та кращу динаміку лабораторних показників.

У пацієнтів основної групи зафіксовано статистично значуще зменшення рівня глікемії натще (на 12,2 %), глюкози через 2 години після навантаження, концентрації інсуліну майже у 1,9 раза, а також зниження індексу HOMA-IR приблизно у 2,2 раза.

Таким чином, 30-денна терапія з додаванням Ліводінол® МАКС забезпечила комплексний позитивний ефект: зменшення клінічних проявів стеатогепатиту, нормалізацію функціонального стану печінки та більш ефективну корекцію метаболічних порушень у пацієнтів із СХП МА, ожирінням та COVID-19-асоційованою пневмонією.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Chen VL, Hawa F, Berinstein JA, Reddy CA, Kassab I, Platt KD, et al. Hepatic steatosis is associated with increased disease severity and liver injury in coronavirus disease-19. Dig Dis Sci. 2021 Sep; 66(9):3192-8. https://doi.org/10.1007/s10620-020-06618-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s10620-020-06618-3

Marjot T, Moon AM, Cook JA, Abd-Elsalam S, Aloman C, Armstrong MJ, et al. Outcomes following SARS-CoV-2 infection in patients with chronic liver disease: an international registry study. J Hepatol. 2020. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.09.024 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.09.024

Nakaz MOZ pro zatverdzhennia protokolu «Nadannia medychnoi dopomohy dlia likuvannia koronavirusnoi khvoroby (COVID-19)» №762 vid 02.04.2020. https://moz.gov.ua/uk/decrees/nakaz-moz-ukraini-vid-2042020--762-pro-zatverdzhennja-protokolu-nadannja-medichnoi-dopomogi-dlja-likuvannja-koronavirusnoi-hvorobi-covid-19

Manzhalii EH. Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky. Nova nomenklatura. Suchasna hastroenterolohiia. 2023; 4(132):91-7. https://doi.org/10.30978/MG-2023-4-91 DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2023-4-91

Solomentseva TA. Novi kryterii metabolichno-asotsiiovanoi zhyrovoi khvoroby pechinky: perevaha chy pytannia? Ohliad. Suchasna hastroenterolohiia. 2023; 4(132):84-90. https://doi.org/10.30978/MG-2023-4-84 DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2023-4-84

European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practice Guidelines: Drug-induced liver injury. J Hepatol. 2019 Jun; 70(6):1222-61. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2019.02.014 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2019.02.014

Hilliard KL, Allen E, Traber KE, Yamamoto K, Stauffer NM, Wasserman GA, et al. The lung-liver axis: a requirement for maximal innate immunity and hepatoprotection during pneumonia. Am J Respir Cell Mol Biol. 2015 Sep; 53(3):378-90. https://doi.org/10.1165/rcmb.2014-0195OC DOI: https://doi.org/10.1165/rcmb.2014-0195OC

Leise MD, Poterucha JJ, Talwalkar JA. Drug-induced liver injury. Mayo Clin Proc. 2014 Jan; 89(1):95-106. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2013.09.016 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2013.09.016

Li X, Tang J, Mao Y. Incidence and risk factors of drug-induced liver injury. Liver Int. 2022 Aug; 42(9):1999-2014. https://doi.org/10.1111/liv.15262 DOI: https://doi.org/10.1111/liv.15262

Moseley RH. Hepatotoxicity of antimicrobials and antifungal agents. In: Kaplowitz N, DeLeve LD, editors. Drug-Induced Liver Disease. 3rd ed. Academic Press. 2013. P. 463-81. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-387817-5.00026-1 DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-387817-5.00026-1

Park JH, Hong S, Jun DW, Yoon JH, Lee KN, Lee HL, et al. Prevalence and clinical characteristics of antibiotics associated drug induced liver injury. Ann Transl Med. 2021 Apr; 9(8):642. https://doi.org/10.21037/atm-20-5144 DOI: https://doi.org/10.21037/atm-20-5144

Saran C, Brouwer KLR. Hepatic bile acid transporters and drug-induced hepatotoxicity. Toxicol Pathol. 2023 Oct; 51(7-8):405-13. https://doi.org/10.1177/01926233231212255 DOI: https://doi.org/10.1177/01926233231212255

Shiraishi C, Kato H, Ogura T, et al. An investigation of broad-spectrum antibiotic-induced liver injury based on the FDA Adverse Event Reporting System and retrospective observational study. Sci Rep. 2024; 14:18221. D https://doi.org/10.1038/s41598-024-69279-6 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-69279-6

Barna OM, Korost YaV. Otsinka efektyvnosti, perenosnosti ta bezpechnosti preparatu ademetioninu u patsiientiv z nealkoholnym steatohepatytom iz syndromom vnutrishnopechinkovoho kholestazu. Vidkryte porivnialne bahatotsentrove randomizovane prospektyvne doslidzhennia HEPARD. Suchasna hastroenterolohiia. 2023; (4). https://doi.org/10.30978/MG-2023-4-41 DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2023-4-41

Stepanov YuM, Kosynska SV, Horbuntsova VI, Klenina IA, Petishko OP. Osoblyvosti vplyvu kompleksu Livodinol® u patsiientiv z nealkoholnoiu zhyrovoiu khvoroboiu pechinky (vlasne doslidzhennia). Ukr Med Chasopys. 2022; 5(151):2-7. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.151.235703 DOI: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.151.235703

Khukhlina OS, Antoniv AA, Dudka IV, Dudka TV, Liakhovych OD. Klinichna efektyvnist S-adenozylmetioninu ta meldoniiu za komorbidnoho perebihu nealkoholnoho steatohepatytu, ozhyrinnia ta KhKhN I–II stadii. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2017; 17(4(60)):167-72.

Khukhlina OS, Antoniv AA, Voievidka OS, Kuzminska OB. Efektyvnist metabolichnoho vplyvu adenozylmetioninu ta meldoniiu na pokaznyky lipidnoho spektru krovi ta insulinorezystentnosti za komorbidnoho perebihu nealkoholnoho steatohepatytu, ozhyrinnia ta khronichnoi khvoroby nyrok I–II stadii. Zaporizkyi med zhurnal. 2018; 20(1(106)):51-7.

Askari M, Faryabi R, Mozaffari H, Darooghegi Mofrad M. The effects of N-acetylcysteine on serum level of inflammatory biomarkers in adults: findings from a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. Cytokine. 2020 Nov; 135:155239. https://doi.org/10.1016/j.cyto.2020.155239 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cyto.2020.155239

Erdogan M, Koc S, et al. Hepatoprotective effects of N-acetylcysteine on liver injury by irisin upregulation and oxidative stress reduction in diabetic rats. Egypt Liver J. 2023; 13:33. https://doi.org/10.1186/s43066-023-00271-x DOI: https://doi.org/10.1186/s43066-023-00271-x

Har-Zahav A, Tobar A, Fried S, et al. Oral N-acetylcysteine ameliorates liver fibrosis and enhances regenerative responses in Mdr2 knockout mice. Sci Rep. 2024; 14:26513. https://doi.org/10.1038/s41598-024-78387-2 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-78387-2

Ke Y, Wu T, Lei X, Zhang C, Zhou J, Li J, et al. Reduced glutathione ameliorates liver function, oxidative stress and inflammation after interventional therapy for hepatocellular carcinoma. J BUON. 2020 May–Jun; 25(3):1361-7.

Nguyen MT, Lian A, Guilford FT, Venketaraman V. A literature review of glutathione therapy in ameliorating hepatic dysfunction in non-alcoholic fatty liver disease. Biomedicines. 2025 Mar; 13(3):644. https://doi.org/10.3390/biomedicines13030644 DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines13030644

Ntamo Y, Ziqubu K, Chellan N, Nkambule BB, Nyambuya TM, Mazibuko-Mbeje SE, et al. Drug-induced liver injury: clinical evidence of N-acetyl cysteine protective effects. Oxid Med Cell Longev. 2021; 2021:3320325. https://doi.org/10.1155/2021/3320325 DOI: https://doi.org/10.1155/2021/3320325

Tsai CC, Chen YJ, Yu HR, Huang LT, Tain YL, Lin IC, et al. Long-term N-acetylcysteine administration rescues liver steatosis via endoplasmic reticulum stress with unfolded protein response in mice. Lipids Health Dis. 2020 May; 19(1):105. https://doi.org/10.1186/s12944-020-01274-y DOI: https://doi.org/10.1186/s12944-020-01274-y

Popescu M, Bratu A, Agapie M, Borjog T, Jafal M, Sima RM, Orban C. The use and potential benefits of N-acetylcysteine in non-acetaminophen acute liver failure: an etiology-based review. Biomedicines. 2024 Mar; 12(3):676. https://doi.org/10.3390/biomedicines12030676 DOI: https://doi.org/10.3390/biomedicines12030676

Saigal S, Kapoor D, Roy DS. Ademetionine in patients with liver disease: a review. Int J Res Med Sci. 2019; 7(6):2482-93. https://doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20192550 DOI: https://doi.org/10.18203/2320-6012.ijrms20192550

Santacroce G, Gentile A, Soriano S, Novelli A, Lenti MV, Di Sabatino A. Glutathione: pharmacological aspects and implications for clinical use in non-alcoholic fatty liver disease. Front Med (Lausanne). 2023 Mar; 10:1124275. https://doi.org/10.3389/fmed.2023.1124275 DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2023.1124275

Vairetti M, Di Pasqua LG, Cagna M, Richelmi P, Ferrigno A, Berardo C. Changes in glutathione content in liver diseases: an update. Antioxidants (Basel). 2021 Feb; 10(3):364. https://doi.org/10.3390/antiox10030364 DOI: https://doi.org/10.3390/antiox10030364

Wang X, Sun H, Cheng G, Ge J. Reduction of oxidative stress response and protection of liver and renal cell functions by reduced glutathione in lower limb arterial ischemia-reperfusion in New Zealand white rabbits with high triglyceride levels. Heliyon. 2024 Jun; 10(12):e33258. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e33258 DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e33258

Wei Q, Zhao J. Therapeutic effects of reduced glutathione on liver function, fibrosis, and HBV DNA clearance in chronic hepatitis B patients. BMC Gastroenterol. 2025 Feb; 25(1):68. https://doi.org/10.1186/s12876-025-03600-z DOI: https://doi.org/10.1186/s12876-025-03600-z

Nikbaf-Shandiz M, Adeli S, Faghfouri AH, Khademi F, Jamilian P, Zarezadeh M, Ebrahimi-Mamaghani M. The efficacy of N-acetylcysteine in improving liver function: a systematic review and meta-analysis of controlled clinical trials. PharmaNutrition. 2023; 24:100343. https://doi.org/10.1016/j.phanu.2023.100343 DOI: https://doi.org/10.1016/j.phanu.2023.100343

Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh «Nehospitalna pnevmoniia u doroslykh osib: etiolohiia, patohenez, klasyfikatsiia, diahnostyka, antymikrobna terapiia ta profilaktyka». Kyiv. 2019. 94 p.

Chalasani N, Younossi Z, Lavine JE, Charlton M, Cusi K, Rinella M, et al. The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 2018 Jan; 67(1):328-57. https://doi.org/10.1002/hep.29367 DOI: https://doi.org/10.1002/hep.29367