ОЦІНКА ТЕРАПЕВТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ МЕТИЛУРАЦИЛУ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА ПОРІВНЯНО З ІМПОРТНИМ АНАЛОГОМ

O. М. Тарасенко; В. В. Підгайна; О. С. Кухтенко

doi:10.21802/artm.2025.4.36.48

Автор(и)

O. М. Тарасенко Національний фармацевтичний університет, кафедра промислової технології ліків та косметичних засобів, м. Харків, Україна https://orcid.org/0009-0009-9234-6378
В. В. Підгайна Національний фармацевтичний університет, кафедра промислової технології ліків та косметичних засобів, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-3919-3092
О. С. Кухтенко Національний фармацевтичний університет, кафедра промислової технології ліків та косметичних засобів, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-4908-6717

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2025.4.36.48

Ключові слова:

метилурацил, субстанція, ранозагоювальні властивості, мазь, терапевтична активність

Анотація

Загоювальні засоби ран є важливим компонентом комплексної терапії ушкоджень шкіри, серед яких метилурацил займає провідне місце завдяки вираженій репаративній, протизапальній та імуностимулюючій активності. На фармацевтичному ринку України представлені препарати вітчизняного та імпортного виробництва, проте відмінності у технології синтезу та ступені очищення можуть зумовлювати різницю у клінічній ефективності.

Мета дослідження − порівняти ранозагоювальні властивості метилурацилу двох субстанцій різного виробничого походження (Індія та Україна) на моделі повношарової трафаретної рани у щурів.

Дослідження було проведено на 24-х щурах, розподілених на 4 групи по 6 тварин у кожній. Оцінку ефективності здійснювали за динамікою загоєння ран, площею ушкоджень, швидкістю репарації та відсотком тварин з повним загоєнням. Для проведення експерименту досліджувані зразки були переведені в м’яку лікарську форму, які разом із препаратом порівняння маззю «Левомеколь» наносились разово по 20 мг/см².

Результати показали, що застосування тест зразків Метилурацилу (Індія та Україна) забезпечувало більш ранній початок утворення грануляційної тканини та епітелізації порівняно з контрольною та референтною групами. У групах досліджуваних ТЗ Метилурацилу (Індія та Україна) рубцювання ран помічали з 6-ї по 11-ту добу, а повна епітелізація у 100 % тварин – на 18-ту добу. Водночас у групі порівняння під час лікування маззю «Левомеколь» початок рубцювання фіксували з 11-ї доби, повна епітелізація відбулася на 18-ту добу.

Таким чином, застосування ТЗ Метилурацилу (Індія) та ТЗ Метилурацилу (Україна) забезпечувало більш ранній початок репаративних процесів як у контрольній, так і в референтній групах.

Проведені дослідження підтвердили, що використання ТЗ Метилурацилу виробництва Індії та України на моделі повношарової трафаретної рани у щурів показали виражений ранозагоювальний ефект, а це потребує обґрунтованого подальшого фармакологічного дослідження.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Derzhavnyi reiestr likarskykh zasobiv Ukrainy [Internet]. Rezhym dostupu: http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlist. Accessed 2024 Nov 19.

Directive 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 on the protection of animals used for scientific purposes. Off J Eur Union. 2010; L276:33-79.

Eming SA, Martin P, Tomic-Canic M. Wound repair and regeneration: mechanisms, signaling, and translation. Sci Transl Med. 2014 Dec 3; 6(265):265sr6. Available from: https://doi.org/10.1126/scitranslmed.3009337. PMID: 25473038; PMCID: PMC4973620 DOI: https://doi.org/10.1126/scitranslmed.3009337

Gurtner GC, Werner S, Barrandon Y, Longaker MT. Wound repair and regeneration. Nature. 2008; 453(7193):314-321. Available from: https://doi.org/10.1038/nature07039 DOI: https://doi.org/10.1038/nature07039

Hladukh YeV, Ruban OA, Saiko IV, Chuieshov VI, Liapunova OO. Promyslova tekhnolohiia likarskykh zasobiv: bazovyi pidruch. dlia studentiv vyshch. navch. farmatsevt. zakl. (2-he vyd., vypr. ta dopov.). Kharkiv: Natsionalnyi farmatsevtychnyi universytet, Novyi Svit. 2000. 2018 p.

Kravchenko VH, ta in. Dermatolohiia i venerolohiia: navch.-metod. posib. Kyiv: Liudmyla. 2020. 296 p.

Levomekol [Internet]. Compendium. Available from: https://compendium.com.ua/info/34316/levomekol/

Nour S, Bhardwaj N, Montes R, Mandal BB. A review of accelerated wound healing approaches: cell therapy, bioactive delivery and biomaterials. J Mater Sci Mater Med. 2019; 30(10):120. Available from: https://doi.org/10.1007/s10856–019–6328–9 DOI: https://doi.org/10.1007/s10856-019-6319-6

Ostashchenko TM, Lutska AV. Analitychni doslidzhennia naukovykh publikatsii na prykladi «Farmatsevtychnoho zhurnalu» za 1959–2022 shchodo rozroblennia skladu ta tekhnolohii likarskykh zasobiv dlia likuvannia ranovoho protsesu. Farmatsevtychnyi zhurnal. 2022; 77(4):75-83. Rezhym dostupu: https://doi.org/10.32352/0367–3057.4.22.08 DOI: https://doi.org/10.32352/0367-3057.4.22.08

Pidhaina VV, Matviichuk OP, Taranenko YuS, Kukhtenko OS. Doslidzhennia ranozahoiuvalnykh vlastyvostei kremu na osnovi kory verby biloi ta tsynku. Health & Education. 2024; (4):61-6.

Rodrigues M, Kosaric N, Bonham CA, Gurtner GC. Wound healing: a cellular perspective. Physiol Rev. 2019; 99(1):665-706. Available from: https://doi.org/10.1152/physrev.00067.2017. DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00067.2017

Rudiuk VV. Syntez novykh polimorfnykh form aktyvnykh farmatsevtychnykh inhrediientiv ta yikh vplyv na fizyko-khimichni ta farmakolohichni vlastyvosti. 2023.

Shmatenko OP, Solomennyi AM, Trokhymchuk VV, Lutska AV, Tomchuk VV. Obgruntuvannia tekhnolohii kombinovanoho likarskoho zasobu mistsevoi dii z antybakterialnoiu ta protyzapalnoiu aktyvnistiu [Rationale of technology for a combined topical drug with antibacterial and anti-inflammatory activity]. Ukrainian Journal of Military Medicine. 2025; 6(1):178-185. Available from: https://doi.org/10.46847/ujmm.2025.1(6)-178 DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2025.1(6)-178

Solomennyi A. Study of the quality composition of modern wound-healing agents based on decamethoxine and methyluracil. SWorld-Ger Conference Proceedings. 2023; (gec25–01):44-50. Available from: https://doi.org/10.30890/2709–1783.2023–25–01–024 DOI: https://doi.org/10.30890/2709-1783.2023-25-01-024

Stefanov OV, editor. Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv: metodychni rekomendatsii. Kyiv: Avitsena. 2001. 528 p.

Tarasenko OM, Myhal AV, Rudiuk VV, Kukhtenko OS. Formuliuvannia kontseptsii vnutrishnoho transferu yak etapu otsinky zdatnosti protsesu do masshtabuvannia na prykladi skhemy otrymannia substantsii 6-metyluratsyl. Visnyk Farmatsii. 2025; 109(1):122-8. Rezhym dostupu: https://doi.org/10.24959/nphj.25.172 DOI: https://doi.org/10.24959/nphj.25.172

Tarasenko V, Pidlisnyy A, Koval A, Solomennyi A, et al. Technological and biopharmaceutical aspects of developing the basics of soft medicinal local action. Archives of Pharmacy Practice. 2020; 11(1):92-99.

Tarasenko VO, Shmatenko OP, Syrota PS, ta in. Marketynhovyi analiz rynku likarskykh zasobiv dlia likuvannia ranovoho protsesu ta opikovoi khvoroby u viiskovosluzhbovtsiv na hospitalnomu etapi. Sots Farmats Okhor Zdorov. 2021; 7(1):71-9. DOI: https://doi.org/10.24959/sphhcj.21.209

Tkachova OV. Farmakolohichne vyvchennia novykh likarskykh preparativ, stvorenykh na osnovi pryrodnykh substantsii i pryznachenykh dlia mistsevoho likuvannia ranovoho protsesu [dissertation abstract]. Kharkiv. 2014. 45 p.

Yakovlieva LV, Tkachova OV, Butko YaO, Larianovska YuB. Eksperymentalne vyvchennia novykh preparativ dlia mistsevoho likuvannia ran: metodychni rekomendatsii. Kharkiv: Vyd-vo NFaU. 2013. 52 p.