КЛІНІЧНА ЗНАЧИМІСТЬ АНКЕТИ ДЛЯ ОЦІНКИ ТАЗОВОГО БОЛЮ У ХВОРИХ ЕНДОМЕТРІОЗОМ

Т. В. Скапчук

doi:10.21802/artm.2025.3.35.84

Автор(и)

Т. В. Скапчук Буковинський державний медичний університет, кафедра акушерства та гінекології, м. Чернівці, Україна https://orcid.org/0009-0007-5800-4396

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2025.3.35.84

Ключові слова:

ендометріоз, жінки репродуктивного віку, діагностика, лікування, репродуктивне здоровʼя, хронічний тазовий біль

Анотація

Ендометріоз – поширене хронічне захворювання жінок репродуктивного віку, характеризується наявністю ендометріоподібного епітелію та/або строми за межами ендометрію, як правило, з повʼязаним запальним компонентом. Серед основних клінічних симптомів ендометріозу є дисменорея, диспареунія, хронічні тазові болі, рясні менструальні виділення, безпліддя.

Метою роботи є оцінка факторів ризику виникнення, частоти, характеру клінічних проявів у хворих на ендометріоз на основі розробленої анкети для оцінки тазового болю.

Дослідження базувалося на аналізі анкет для оцінки тазового болю. Загальна кількість обстежених склала 100 осіб, які були розподілені на дві клінічні групи: основну групу (50 жінок) та групу порівняння (50 жінок). Під час первинного огляду всі пацієнтки основної та порівняльної груп, які погодились взяти участь у дослідженні, заповнювали анкету оцінки тазового болю. Анкета була структурована у шість основних блоків, що охоплювали оцінку клінічних проявів ендометріозу. До них належали: загальні питання щодо тазового болю, інформація відносно роботи кишечника та сечового міхура, медична терапія, оцінка репродуктивної функції, оперативні втручання стосовно ендометріозу. Також анкета включала два додаткових блоки запитань, які описували стан здоровʼя на момент первинного огляду.

Анкета для оцінки тазового болю є ефективним інструментом, орієнтованим на пацієнта, для оцінювання клінічних проявів ендометріозу, вибору оптимальної тактики ведення пацієнток з ендометріозом. Проаналізувавши отримані результати анкетування можна зробити висновок, що ведучим клінічним симптомом був больовий синдром, серед якого домінували прояви дисменореї (88 %). Функціональні порушення роботи прямої кишки та сечового міхура траплялися у 17 пацієнток (34 %). Попередня медикаментозна терапія у 78 % випадків не полегшувала клінічних проявів ендометріозу. Погіршення загального психосоматичного стану, що впливав на якість життя та загальне самопочуття, траплялося у 29 пацієнток (58 %).

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Nowak I, Bochen P. The antigen-processing pathway via major histocompatibility complex I as a new perspective in the diagnosis and treatment of endometriosis. Arch Immunol Ther Exp (Warsz). 2024 Mar 13; 72(1). DOI: https://doi.org/10.2478/aite-2024-0008 DOI: https://doi.org/10.2478/aite-2024-0008

Ellis K, Munro D, Clarke J. Endometriosis is undervalued: a call to action. Front Glob Womens Health. 2022; 3:902371. DOI: https://doi.org/10.3389/fgwh.2022.902371 DOI: https://doi.org/10.3389/fgwh.2022.902371

Zondervan KT, Becker CM, Missmer SA. Endometriosis. N Engl J Med. 2020;382(13):1244-1256. doi: https://doi.org/10.1056/NEJMra1810764 DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1810764

Moradi Y, Shams-Beyranvand M, Khateri S, Gharahjeh S, Tehrani S, Varse F, et al. A systematic review on the prevalence of endometriosis in women. Indian J Med Res. 2021; 154(3):446-454. DOI: https://doi.org/10.4103/ijmr.IJMR_817_18 DOI: https://doi.org/10.4103/ijmr.IJMR_817_18

Tennfjord MK, Gabrielsen R, Tellum T. Effect of physical activity and exercise on endometriosis-associated symptoms: a systematic review. BMC Womens Health. 2021; 21(1):355. DOI: https://doi.org/10.1186/s12905-021-01500-4 DOI: https://doi.org/10.1186/s12905-021-01500-4

De Corte P, Klinghardt M, von Stockum S, Heinemann K. Time to diagnose endometriosis: current status, challenges and regional characteristics—A systematic literature review. BJOG. 2024. DOI: https://doi.org/10.1111/1471-0528.17973 DOI: https://doi.org/10.1111/1471-0528.17973

Frayne J, Milroy T, Simonis M, Lam A. Challenges in diagnosing and managing endometriosis in general practice: a Western Australian qualitative study. Aust J Gen Pract. 2023; 52(8):547-555. DOI: https://doi.org/10.31128/AJGP-10-22-6579 DOI: https://doi.org/10.31128/AJGP-10-22-6579

Swift B, Taneri B, Becker CM, Basarir H, Naci H, Missmer SA, et al. Prevalence, diagnostic delay and economic burden of endometriosis and its impact on quality of life: results from an Eastern Mediterranean population. Eur J Public Health. 2024; 34(2):244-252. DOI: https://doi.org/10.1093/eurpub/ckad216 DOI: https://doi.org/10.1093/eurpub/ckad216

European Society of Human Reproduction and Embryology (ESHRE). Guideline: Endometriosis. Issued 2 Feb 2022. ESHRE; 2022.

Jones GL, Kennedy S, Barnard A, Wong J, Jenkinson C. Development of an endometriosis quality‑of‑life instrument: the Endometriosis Health Profile‑30. Obstet Gynecol. 2001;98(2):258–64. DOI: https://doi.org/10.1016/S0029-7844(01)01433-8

Jones G, Budds K, Taylor F, Musson D, Raymer J, Churchman D, et al. A systematic review to determine use of the Endometriosis Health Profiles to measure quality‑of‑life outcomes in women with endometriosis. Hum Reprod Update. 2024;30(2):186‑214. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd/dmad029