ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ В УКРАЇНІ: ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

О. О. Єжова; Т. В. Баришок; Д. С. Воропаєв; І. В. Романенко

doi:10.21802/artm.2025.1.33.39

Автор(и)

О. О. Єжова Сумський державний університет, кафедра фізичної терапії, ерготерапії та спортивної медицини, м. Суми, Україна https://orcid.org/0000-0002-8916-4575
Т. В. Баришок Всеукраїнське об’єднання фізичних терапевтів, Хортицька національна академія, кафедра фізичної терапії та ерготерапії, м. Запоріжжя, Україна https://orcid.org/0000-0003-3809-6143
Д. С. Воропаєв Сумський державний університет, кафедра фізичної терапії, ерготерапії та спортивної медицини, м. Суми, Україна https://orcid.org/0000-0001-7522-7777
І. В. Романенко Сумський державний університет, кафедра фізичної терапії, ерготерапії та спортивної медицини, м. Суми, Україна https://orcid.org/0009-0001-9640-9454

DOI:

https://doi.org/10.21802/artm.2025.1.33.39

Ключові слова:

професійне вигорання, реабілітація, фізична терапія, профілактика, фахівці з реабілітації, опитувальник Маслач, чинники ризику

Анотація

Медичні працівники, особливо в умовах військового конфлікту, зазнають значного стресогенного впливу чинників розвитку професійного вигорання. Фахівці з реабілітації мають один з найвищих ризиків розвитку професійного вигорання.

Метою статті є з’ясувати рівень професійного вигорання серед фізичних терапевтів (ФТ) та дослідити зв'язок між професійним вигоранням (ПВ) і такими немодифікованими чинниками як стать, стаж роботи, тип та регіон знаходження закладу охорони здоров’я.

Опитування здійснювалося на добровільних засадах за допомогою google-form опитувальника Маслач «Професійне вигорання», що містить три шкали: емоційного вигорання (ЕВ), деперсоналізації (ДП), професійних досягнень (ПД). У дослідженні брали участь 67 ФТ, серед яких 31 особа чоловічої статі і 36 − жіночої статі. Статистичний аналіз проводився за допомогою програмного забезпечення STATISTICA 6.0.

Аналіз середніх значень шкал опитувальника демонструє, що їх значення відповідають помірному рівню вигорання. Однак високий рівень ЕВ мають 53,73%, помірний – 19,40% і низький – 26,87% учасників дослідження. Високий рівень деперсоналізації характерний для 52,24%, помірний – для 26,87% і низький – для 20,90% ФТ. За шкалою ПД – 20,90%, 28,36% і 50,75% відповідно.

За результатами кластерного аналізу, що дозволяє оцінити індивідуальні профілі професійного вигорання, всі учасники були об’єднані у три групи: з високим (16,42% ФТ), помірним (31,34% ФТ) та низьким (52,24% ФТ) рівнями професійного вигорання.

Значущих кореляційних зв’язків не виявлено з жодним досліджуваним чинником.

Отримані нами середні дані показують, що під час військових дій ФТ мають помірний рівень вигорання за усіма трьома шкалами: EВ, ДП та ПД. Досліджувані чинники суттєво не впливають на показники емоційного виснаження, деперсоналізації та професійних досягнень. Показано, що майже 50% українських ФТ в умовах військового конфлікту за індивідуальним профілем професійного вигорання мають високий рівень ризику його розвитку, що потребує розроблення стратегій профілактики професійного вигорання.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

Freudenberger HJ. Staff burn-out. Journal of Social Issues. 1974; 30:159-165. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x

Maslach C, Jackson S, Leiter M. The Maslach Burnout Inventory Manual. 3rd ed. Palo Alto (CA): Consulting Psychologists Press. 1997.

World Health Organization. International Classification of Diseases 11th Revision [Internet]. Geneva: World Health Organization. 2018 [cited 2025 Feb 02]. Available from: https://icd.who.int/en/

Yurchenko I, Savchenko I, Buriak O. Profesiine vyhorannia medychnykh pratsivnykiv za suchasnykh umov. Medsestrynstvo. [Internet]. 2020; 10(4):11-15. [cited 2025 Feb 02]. Available from: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/nursing/article/view/11865

Terenda NO, Pavliv TB, Terenda OA. Profesiine vyhorannia – odna z nevyrishenykh problem systemy okhorony zdorov’ia. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorov’ia Ukrainy. 2021; (2):29-33. Available from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2021_2_7

Rusanov V. Profesiine vyhorannia medychnykh pratsivnykiv v umovakh viiny: istorychnyi analiz, suchasni doslidzhennia ta avtorske vyznachennia. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka [Internet]. [S.l.]. 2024; 9(3). DOI: https://doi.org/10.26766/pmgp.v9i3.529. Available from: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/529

Savka YuM, Slyvka YaI, Poliak-Mytrovka II, Raiko OIu, Savka HS. Syndrom profesiinoho vyhorannia u medychnykh pratsivnykiv m. Uzhhorod. Problemy klinichnoi pediatrii. 2018; (1):66-72. Available from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2018_1_13

Backović D, Jovanović D, Bukmirić Z, Paut Kusturica M, Asotic M. Burnout syndrome among employees in a clinical center in Montenegro during COVID-19. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2023; 27(20):10126-10132. DOI: https://doi.org/10.26355/eurrev_202310_34192

Rodríguez-Nogueira Ó, Leirós-Rodríguez R, Pinto-Carral A, Álvarez-Álvarez MJ, Morera-Balaguer J, Moreno-Poyato AR. Examining the Association between Evidence-Based Practice and Burnout among Spanish Physical Therapists: A Cross-Sectional Study. J Pers Med. 2021 Aug 18; 11(8):805. DOI: https://doi.org/10.3390/jpm11080805 DOI: https://doi.org/10.3390/jpm11080805

Pniak B, Leszczak J, Adamczyk M, Rusek W, Matłosz P, Guzik A. Occupational burnout among active physiotherapists working in clinical hospitals during the COVID-19 pandemic in south-eastern Poland. Work. 2021; 68(2):285-295. DOI: https://doi.org/10.3233/WOR-203375 DOI: https://doi.org/10.3233/WOR-203375

Corrado B, Ciardi G, Fortunato L, Servodio Iammarrone C. Burnout syndrome among Italian physiotherapists: a cross-sectional study. Eur J Physiother. 2019; 21(4):240-245. DOI: https://doi.org/10.1080/21679169.2018.1536765 DOI: https://doi.org/10.1080/21679169.2018.1536765

Burri SD, Smyrk KM, Melegy MS, Kessler MM, Hussein NI, Tuttle BD, Clewley DJ. Risk factors associated with physical therapist burnout: a systematic review. Physiotherapy. 2022 Sep; 116:9-24. DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2022.01.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2022.01.005

Venturini E, Ugolini A, Bianchi L, Di Bari M, Paci M. Prevalence of burnout among physiotherapists: a systematic review and meta-analysis. Physiotherapy. 2024; 124:164-179. DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2024.01.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.physio.2024.01.007

Fischer M, Mitsche M, Endler PC, Mesenholl-Strehler E, Lothaller H, Roth R. Burnout in physiotherapists: Use of clinical supervision and desire for emotional closeness or distance to clients. Int J Ther Rehabil. 2013; 20:550-558. DOI: https://doi.org/10.12968/ijtr.2013.20.11.550

Bruschini M, Carli A, Burla F. Burnout and work-related stress in Italian rehabilitation professionals: A comparison of physiotherapists, speech therapists and occupational therapists. Work (Reading, Mass.). 2018; 59(1):121-129. DOI: https://doi.org/10.3233/WOR-172657 DOI: https://doi.org/10.3233/WOR-172657

Sargent P, Millegan J, Delaney E, Roesch S, Sanders M, Mak H, et al. Health Care Provider Burnout in a United States Military Medical Center During a Period of War. Mil Med. 2016; 181(2):136-142. DOI: https://doi.org/10.7205/MILMED-D-14-00449 DOI: https://doi.org/10.7205/MILMED-D-14-00449

Carmona-Barrientos I, Gala-León FJ, Lupiani-Giménez M, Cruz-Barrientos А, Lucena-Anton D, Moral-Munoz JA. Occupational stress and burnout among physiotherapists: a cross-sectional survey in Cadiz (Spain). Hum Resour Health. 2020; 18:91. DOI: https://doi.org/10.1186/s12960-020-00537-0 DOI: https://doi.org/10.1186/s12960-020-00537-0

Elhadi M, Msherghi A, Elgzairi M, Alhashimi A, Bouhuwaish A, Biala M, et al. Psychological status of healthcare workers during the civil war and COVID-19 pandemic: A cross-sectional study. J Psychosom Res. 2020; Aug 16; 137:110221. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2020.110221 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2020.110221

Bayoumi MBI, Nagy AM, Gayar SLE, Metawee SM, Mousa NMA, Mohamady HM. Burnout among Egyptian physical therapists in burn departments – a pilot study. Fizjoter Pol. 2024; 24(4):129-135. DOI: https://doi.org/10.56984/8zg01a8q4r1 DOI: https://doi.org/10.56984/8ZG01A8Q4R1

Alhaffar BA, Abbas G, Alhaffar AA. The prevalence of burnout syndrome among resident physicians in Syria. J Occup Med Toxicol. 2019; 14:31. DOI: https://doi.org/10.1186/s12995-019-0250-0 DOI: https://doi.org/10.1186/s12995-019-0250-0

Bashir M, Bukhari B, Nasir M, Rasool A, Arshad M, Hameed A. Burnout Syndrome Among Physiotherapists: Burnout Syndrome Among Physiotherapists. The Therapist (Journal of Therapies & Rehabilitation Sciences). 2021; 2(2). DOI: https://doi.org/10.54393/tt.v2i2.8 DOI: https://doi.org/10.54393/tt.v2i2.8

Kim JH, Kim AR, Kim MG, Kim CH, Lee KH, Park D, Hwang JM. Burnout Syndrome and Work-Related Stress in Physical and Occupational Therapists Working in Different Types of Hospitals: Which Group Is the Most Vulnerable? Int J Environ Res Public Health. 2020 Jul 11; 17(14):5001. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17145001 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17145001