МОРФОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ ТУПОЇ ТРАВМИ СПИННОГО МОЗКУ У РАННІЙ   ПІСЛЯТРАВМАТИЧНИЙ ПЕРІОД

Т. Я. Раскалєй; Л. О. Стеченко; В. Б. Раскалєй; В. А. Пастухова; Л. Ф. Щербак

doi:10.21802/scientificandpracticaljournal.v2i3 (7).111

Автор(и)

Т. Я. Раскалєй Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра гістології та ембріології, м. Київ https://orcid.org/0000-0002-6737-2381
Л. О. Стеченко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра гістології та ембріології, м. Київ https://orcid.org/0000-0003-3905-1174
В. Б. Раскалєй Національний університет фізичного виховання та спорту України, кафедра медико-біологічних дисциплін, м. Київ https://orcid.org/0000-0002-5240-6278
В. А. Пастухова Національний університет фізичного виховання та спорту України, кафедра медико-біологічних дисциплін, м. Київ https://orcid.org/0000-0002-4091-913X
Л. Ф. Щербак Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра гістології та ембріології, м. Київ https://orcid.org/0000-0003-1227-7747

DOI:

https://doi.org/10.21802/scientificandpracticaljournal.v2i3%20(7).111

Ключові слова:

спинний мозок, хребетно-спинномозкова травма, хроматоліз, нейрони, мієлінові волокна.

Анотація

З метою надання морфологічної характеристики адаптаційних можливостей сірої і білої речовини спинного мозку в гострий період після хребетно-спинномозкової травми був проведений експеримент на білих лабораторних щурах-самцях масою 120-140 г. Піддослідні тварини були поділені на 2 групи і підлягали нанесенню тупої травми спинного мозку після попередньої ламінектомії. Перша група тварин була виведена з експерименту на першу добу, друга – на третю добу після травмування. Проводилось морфологічне дослідження спинного мозку з використанням електронномікроскопічної техніки. Доведено, що навіть при короткочасному дозованому травмуванні спинного мозку в сірій і білій речовині виникають деструктивно-дегенеративні процеси, в які втягнуті кровоносні судини, нейрони і нейроглія. Дегенеративні зміни відбуваються надзвичайно швидко і хвилеподібно. Зміна фаз дегенеративно-відновних процесів швидше проходить у нервових волокнах, аніж у перікаріонах.