ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ХВОРИХ З ДЕФІЦИТОМ ВІТАМІНУ D ЗАЛЕЖНО ВІД НАЯВНОСТІ ПАТОЛОГІЧНИХ ФОРМ ЕРИТРОЦИТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ЛОГІСТИЧНОЇ РЕГРЕСІЇ

  • Н. І. Барила ІФНМУ
  • Г. Д. Марків Центральна міська клінічна лікарня, м. Івано-Франківськ, Україна
Ключові слова: серцева недостатність, вітамін D, регресія, кластери, еритроцити.

Анотація

Резюме. Вибір теми дослідження визначається високим відсотком різноманітних ускладнень у пацієнтів з ІХС не тільки з боку ССС, але й інших органів. Така ситуація часто розвивається на фоні дефіциту віт.D і швидко приводить до ХСН внаслідок відсутності системи раннього розпізнавання і надійних методів прогнозування, що обумовлює низьку ефективність лікування і профілактики таких ускладнень. Це є причиною високої смертності цих хворих.  

Мета роботи – за рівнями регресії розробити математичну модель для прогнозування розвитку важкого ступеня ХСН у пацієнтів з діагнозом дефіцит віт. D.

Методи дослідження. 120 пацієнтів (середній вік 58,6±6,65 років) за рівнем дефіциту вітаміну D були розділені на гр.А (з сер. рівнем віт.D – 19,0-23,7пг/мл) і гр.Б (з низьким рівнем віт.D до 10,9пг/мл). Вони пройшли антропометричне обстеження, лабораторні, клінічні та інструментальні дослідження зразу після виявлення дефіциту віт.D і через 12 міс на предмет виявлення серцево-судинної патології. Діагноз ХСН був поставлений на підставі рівня натрійдіуретичного пептиду. Ступінь ожиріння визначали за ІМТ. Дисліпідемію аналізували за заг. холестерином,  ТГ,ЛПВЩ і ЛПН. Для оцінки ЯЖ використ. анкету SF-36.

Препарати еритроцитів периферичної крові досліджували у скануючому електронному мікроскопі JEOL-25A-T225 (Японія), а середній корпускулярний об’єм еритроцита визначали морфометричною програмою ImageJ.

Метод логістичної регресії дозволив розробити відповідну формулу, що дозволяє встановити вірогідність впливу різних патологічних факторів на розвиток ХСН у людей з дефіцитом вітаміну D з врахуванням розмірів та форми еритроцитів ПК. Якщо результат знаходиться в діапазоні від 0 до 45% він оцінюється як «мінімальний ризик» для розвитку ХСН, якщо результат становить 46-75% він оцінюється як «середній ризик», якщо перевищує 76%, він оцінюється як «високий ризик» розвитку ХСН.

Результати. Дослідження дало змогу більш точного встановлення ймовірності розвитку ХСН протягом року: якщо у пацієнта позитивна прогностична цінність була низькою, то ймовірність того, що у нього не буде розвиватися ХСН при сприятливому прогнозі (негативна прогностична цінність), становила 96,6-100,0%.

Якщо у пацієнта при попередньо прогнозованому високому ризику чутливість тесту складає 100,0%, то за показниками діагностичної специфічності ймовірність розвитку ХСН при несприятливому прогнозі, буде становити 93,9%, при цьому точність складає 96,0%.

За результатами кластерного аналізу створена багатовимірна статистично обґрунтована схема-модель, яка дозволила класифікувати всіх пацієнтів в однорідні групи за рівнем дефіциту вітаміну D та кількістю незворотних форм еритроцитів периферичної крові. Набір різних показників було розподілено на окремі кластери, які можуть використовуватись в ролі прогностичних критеріїв і точок прикладання різноманітних засобів специфічної терапії для оптимізації та покращення провідних показників соматичного здоров’я таких пацієнтів.

Висновок. Створена модель прогнозування розвитку ХСН, має досить високу чутливість і, якщо результати прогнозу вказують на високий ризик розвитку ХСН, то навіть стандартна терапія буде мати несприятливі результати і в такого пацієнта слід очікувати різноманітних ускладнень, що є підставою для розробки інтенсивних заходів їх профілактики.

Ключові слова: серцева недостатність, вітамін D, регресія, кластери, еритроцити.

Опубліковано
2019-10-30
Розділ
Статті