СИНДРОМ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ. ДІАБЕТИЧНА ПЕРИФЕРІЙНА НЕВРОПАТІЯ

  • С. М. Василюк ІФНМУ
  • А. Г. Шевчук Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра хірургії навчально-наукового інституту післядипломної освіти, м. Івано-Франківськ
  • В. М. Федорченко Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра хірургії № 1, м. Івано-Франківськ
  • В. С. Осадець Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра хірургії № 1, м. Івано-Франківськ
  • С. А. Кримець Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра хірургії № 1, м. Івано-Франківськ, Україна
  • А. С. Василюк Івано-Франківський національний медичний університет, кафедра хірургії № 1, м. Івано-Франківськ, Україна
Ключові слова: діабетична периферійна невропатія, синдром діабетичної стопи, цукровий діабет

Анотація

У статті розглянуті особливості діагностики і лікування діабетичної периферійної невропатії. Діабетична периферійна невропатія – це наявність симптомів та (або) ознак дисфункції периферійних нервів у пацієнтів з цукровим діабетом після виключення інших причин. Клінічна картина цього ускладнення цукрового діабету є варіабельною і залежить від переважання ураження того, чи іншого типу нервових волокон. Відмічається неспроможність виявляти зміни температури, вібрацію, глибоку чутливість, тиск та біль. З точки зору клінічного хірурга, при синдромі діабетичної стопи доцільно виділяти моторну, сенсорну і автономну діабетичну периферійну невропатію. Моторна діабетична периферійна невропатія діагностується об’єктивно, у пацієнта виявляють внутрішню мінусову стопу, яка має наступні діагностичні критерії: молотоподібні пальці, випинання голівок плюснових кісток на підошві, атрофію міжкісткових м’язів тилу стопи, посилену ротація дистальних відділів стопи, слабкість довгого розгинача великого пальця, виражене випинання на тилі стопи сухожилка довгого розгинача великого пальця, високе склепіння стопи, сухість і стоншення шкіри стопи. При сенсорній діабетичній периферійній невропатії пацієнт подає різноманітні скарги, серед яких найбільш небезпечним є відсутність больової чутливості. Автономна діабетична периферійна невропатія спричиняє зміни з боку шкіри стоп і порушення автономної регуляції судинного русла. Для діагностики використовують аналіз скарг пацієнта, монофіламентний тест, тест на вібраційну чутливість, тест на термічне відчуття, шкалу ідентифікації болю, тести на моторну діабетичну периферійну невропатію. Для проведення профілактичних заходів і медикаментозної корекції пацієнтів розподіляють на чотири категорії ризику з розвитку невропатичних виразок: низький ризик (категорія 0), помірний (категорія 1), високий (категорія 2) та дуже високий (категорія 3). Діабетична периферійна невропатія у даний час є одним з найважливіших факторів ризику втрати кінцівки у пацієнтів з цукровим діабетом. Сучасні підходи до медикаментозного лікування діабетичної периферійної невропатії і ортопедичної корекції анатомічних відхилень у пацієнтів з синдромом діабетичної стопи є достатньо добре напрацьовані і дозволяють значно знизити частоту ампутацій, пов’язаних з невропатичними змінами, однак у даний час ситуація все ще залишається критичною.

Опубліковано
2019-03-22
Розділ
Статті