ВПЛИВ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ У ПЕРЕДГІР’Ї КАРПАТ НА ЧАСТОТУ ВИНИКНЕННЯ ГІПЕРТОНІЧНИХ КРИЗІВ У РІЗНІ СЕЗОНИ РОКУ

  • В. А. Левченко ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет"
  • Л. І. Гордійчук ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет"
  • Л. В. Левченко ДВНЗ "Івано-Франківський національний університет"
  • І. В. Зарівна ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет"
  • І. І. Свистун ІФНМУ
Ключові слова: гіпертензивний криз, метеотропні реакції, вегетативна нервова система.

Анотація

Різкі коливання метеорологічних факторів в різні сезони року на тлі гіпертонічної хвороби можуть сприяти формуванню гіпертонічних кризів. Аналіз 12364 викликів бригад швидкої медичної допомоги до хворих із діагнозом «Гіпертензивний криз» за 2016 рік та показників погоди за цей період, показав, що частота викликів до хворих із гіпертензивним кризом більше корелювала зі зниженням атмосферного тиску (r = - 0,876, p˂0,05); менше значимою була кореляція з показниками вологості – (r = - 0,119) та середньою добовою температурою – (r = - 0,264).

Стан загальної адаптаційної реакції вегетативної нервової системи у гіпертоніків із підвищеною метеорологічною чутливістю оцінювали по тимчасовим (SDNN, RMSSD) і спектральним (HF, LF, VLF) показникам кардіоритмограми. Було встановлено, що у хворих із метеотропними реакціями, в зимово-весняний період року, відзначається перевага окремих показників, які відображають підвищену симпатичну або змішану активність.

При лікуванні хворих із гіпертонічною хворобою медикаментозну корекцію метеотропних реакцій необхідно починати з моменту встановлення метеолабільності, особливо за 1-2 дні до передбачуваних змін погоди з урахуванням стану пацієнта.

Опубліковано
2019-03-22
Розділ
Оригінальні статті