ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ СТРИКТУР КАНАЛУ ВІДХІДНИКА

  • І. Я. Садовий ДВНЗ «Івано–Франківський національний медичний університет», м.Івано-Франківськ
  • І. М. Шевчук ДВНЗ «Івано–Франківський національний медичний університет», м.Івано-Франківськ
Ключові слова: післяопераційна стриктура каналу відхідника, рентгенологічна діагностика, хірургічне лікування.

Анотація

Проаналізовані результати лікування 50 хворих післяопераційними СКВ, які знаходилися на лікуванні у проктологічному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні впродовж 2006-2016 рр. Після гемороїдектомії за Міліганом-Морганом при ХГ III-IV ступеня СКВ виникла у 46 (92%) хворих, видалення ХАТ – у 3 (6%), видалення ПГК – у одного хворого. Компенсовану СКВ діагностовано у 11 (22%), субкомпенсовану – у 31 (62%), декомпенсовану – у 8 (16%) хворих. Хірургічне лікування СКВ було застосоване у 41 (82%), консервативне лікування було ефективним у 9 (18%) хворих.

У 2006-2007 рр. було прооперовано 11 (22%) хворих із післяопераційними СКВ за прийнятими на той час підходами (група порівняння), з них у 5 (45,4%) діагностовано компенсовану рестриктуру КВ. З 2008 по 2016 рр. госпіталізовано 39 (78%) хворих (основна група), з якими розроблено нові підходи до діагностики, консервативного і хірургічного лікування. Прооперовано 30 (76,9%) хворих.

Запропонована методика ІРДКВ, яка дозволяє об’єктивно встановити форму, діаметр і ступінь звуження КВ і може бути застосована в якості скринінгового методу обстеження, як додатковий об’єктивний критерій, що необхідно для вибору хірургічної тактики лікування хворих. Застосування удосконаленої техніки виконання оперативних втручань у хворих з суб- і декомпенсованими СКВ дозволило знизити частоту розвитку компенсованих рестриктур з 45,4 до 6,7%.

Опубліковано
2019-01-17
Розділ
Статті