АКТУАЛЬНІСТЬ ГЕПАТОПРОТЕКТОРНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ЕКЗЕМУ

  • І. О. Буянова ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», кафедра дерматології та венерології, м. Івано-Франківськ
Ключові слова: екзема, лікування, гепатопротектори.

Анотація

Екзема - група запальних захворювань шкіри нейроалергічної природи, що характеризуються рецидивуючим перебігом та еволюційним поліморфізмом. На екзему страждають від 1 до 5% населення земної кулі. За даними українських вчених, екзема та алергічний дерматит становлять 15-40% шкірних захворювань. В Івано-Франківській області в 2017 році пацієнти з екземою становили 14,55% від всіх інших захворювань шкіри і підшкірної клітковини. За статистичними даними, до 80% випадків алергічних захворювань шкіри пов’язані з різноманітними ураженнями шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Вважається, що серед патології ШКТ вагоме значення для формування алергічних реакцій мають ураження гепатобіліарної системи (холецистити, дискінезії жовчевих шляхів, неалкогольні стеатогепатити, жирова інфільтрація печінки, тощо) та патологія кишківника (дисбактеріоз).

Метою нашої роботи був аналіз існуючих підходів до лікування екземи із визначенням перспективних напрямків удосконалення лікування таких хворих. Діючі в Україні «Протоколи надання медичної допомоги хворим на екзему», визначені наказом МОЗ №312 від 08.05.2009 року, включають: дієту №5,9, дезинтоксикаційні препарати, антигістамінні, гіпосенсибілізуючі, седативні, адаптогени, глюкокортикостероїди системної дії, ферментні препарати, вітаміни, сорбенти. Місцева терапія залежить від стадії процесу і включає примочки, глюкокортикостероїдні креми і мазі, топічні інгібітори кальциневрину, фототерапію.

На даний час у хворих на екзему встановлено порушення обмінних процесів, пов’язаних з хронічними запальними процесами гепатобіліарної системи. Часто визначають ознаки порушень білкового обміну. Згідно даних досліджень при екземі, особливо в період загострення і при розповсюджених формах, гіпоальбумінемія спостерігається майже у половини хворих. Для пацієнтів з екземою властиве значне збільшення активності аланінтрансамінази сироватки крові при помірному зростанні активності аспартатамінотрансферази  і лактатдегідрогенази, що свідчить про змінену функцію гепатоцитів або наявність хронічного гепатиту, що потребує застосування необхідної корегуючої терапії. Помірне збільшення активності лужної фосфатази у сироватці крові таких хворих може підтверджувати наявність супутнього хронічного гепатиту і служити також показником відновлення функції гепатоцитів в процесі патогенетично-корегуючої терапії.

Таким чином, ефективна профілактика та лікування хронічних захворювань печінки у хворих на екзему є патогенетично обґрунтованою, що зумовлює необхідність використання гепатотропних засобів в комплексному лікуванні даного дерматозу.

Опубліковано
2018-12-29
Розділ
Оригінальні статті