КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК ПРОЛІФЕРАТИВНОГО ІНДЕКСУ КІ67 ТА РІВНЯ МЕТАБОЛІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПУХЛИН ОРОФАРИНГІАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

  • А. В. Лисак Національний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ», патологоанатомічна лабораторія, м. Київ
Ключові слова: плоскоклітинні карциноми орофарингіальної ділянки, Кі 67, позитронно-емісійна томографія, кореляційний зв'язок.

Анотація

Метою даного дослідження була порівняльна оцінка даних позитронно-емісійної томографії з комп’ютерною томографією (ПЕТ-КТ) та гістологічним, імуногістохімічним дослідженням (ІГХД) при плоскоклітинному раку різного ступеню диференціювання (G1-G3), з подальшим визначенням нових критерії для встановлення рівня диференціювання пухлин. Аналізуючи результати дослідження, використали методи біостатистики. Для порівняння показників у трьох групах використали критерій Крускала-Волліса, при здійсненні апостеріорних порівнянь – критерій множинних порівнянь Данна. У всіх випадках за критичний рівень значущості прийнято aкрит.=0,05. Для аналізу прогностичних характеристик тесту за маркером Ki67 використали метод побудови та аналізу кривих операційних характеристик (ROC-кривих). Адекватність тесту оцінювали за площею під ROC-кривою (AUC), наведено і її 95 % ВІ. Оптимальний поріг прийняття рішення для тесту розрахували за показником YoudenInex=Max (чутливість тесту+специфічність тесту – 100 %), оцінювання прогностичних характеристик тесту при вибраному порозі здійснили за показником чутливості (95 % ВІ) та специфічності (95 % ВІ) тесту. Під час аналізу використали статистичний пакет MedCalcv.16.8 (MedCalcSoftWarebvba, 1993–2016). Результати дослідження. Плоскоклітинні карциноми орофарингіальної ділянки – епітеліальні пухлини епітеліального походження, з дифузним чи вогнищевим ростом, еозинофільними клітинами, ядерним поліморфізмом, вогнищами концентрично злущеного епітелію. Тканина пухлини може мати різноманітний рівень мітозів та дискератозу. В дослідженні взяли участь 121 пацієнт; поділ здійснювався за групами. Ступінь диференціації плоскоклітинного раку орофарингеальної ділянки є одним з факторів, що визначають проліферативний потенціал раку і п’ятирічне виживання пацієнтів. Головним висновком нашого дослідження є підтвердження ефективності застосування ІГХД з антитілом до Кі67 і ПЕТ-КТ для діагностики плоскоклітинного раку орофарингеальної ділянки і визначення ступеню його диференціювання з високим рівнем чутливості і специфічності обох методів. Застосування комбінації методів рекомендовано для підвищення достовірності результатів і поглиблення передопераційних даних.

Опубліковано
2018-12-12
Розділ
Статті